Відображаємо дохід від продажу брухту дорогоцінних металів, зокрема, в якості заставного майна ломбардом в ф. №1-ДФ

Відповідно до ст. 1 Закону № 637/97-ВР дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина i метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Згідно з чинним законодавством України ломбарди відносяться до фінансових установ.

Ломбардна операція - це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

У разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов’язків перед ломбардом під час закінчення терміну дії договору позики кредитор, зокрема, ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов’язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави (ст.589 Цивільного кодексу та ст.19 Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу»).

Згідно з положеннями Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики).

Водночас, статтею 25 Закону № 2654 передбачено наслідки перевищення суми, вирученої від реалізації предмета застави, над сумою боргу. Зокрема, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Враховуючи вищевикладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані платником податку внаслідок реалізації заставленого майна платника податку, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики).

Проте, грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) є об’єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається і на підставі пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 підлягає оподаткуванню за ставкою 15(17)%, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. При цьому, такий дохід відображається податковим агентом в податковому розрахунку за ф. № 1-ДФ за ознакою доходу «127».