Списання допоміжних матеріалів при наданні платних освітніх послуг

Підприємство, яке надає послуги за плату, визначає собівартість таких послуг, щоб в кінцевому підсумку отримати інформацію про фінансовий результат своєї діяльності. Кожне підприємство самостійно визначає склад та вартість послуг, які воно надає клієнтам.

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованих послуг складається з їх виробничої собівартості послуг, що були реалізовані протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості послуг (будь-яких послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості послуг установлюються підприємством.

В даному випадку підприємство надає платні освітні послуги, які мають певні складові, зокрема, крім власне уроків, учням надаються навчальні матеріали, канцелярські товари, одяг, комп’ютери (ноутбуки) тощо. Оскільки це по суті є ТМЦ, то вони включаються до статті «прямі матеріальні витрати».

Складові освітніх послуг, які входять в  їхню вартість, наведені у прайс-листі вартості навчання.

Станом на даний момент у прайс-листі школи зазначені лише канцелярські товари. Це означає, що канцтовари вже оплачені учнями у складі оплати за освітні послуги. Тому канцтовари, які надаються учням в межах оплачених ними послуг, не вважаються їхнім доходом.

Проте у  запитанні йдеться не тільки про канцтовари, але ще й про одяг та комп’ютери. Оскільки ці речі не зазначені у діючому прайс-листі на послуги, то формально вони не входять до оплаченого обсягу послуг, і таким чином, одяг та комп’ютери формально надаються учням безкоштовно понад оплачений ними обсяг послуг. А раз так, то ці речі можуть вважатися оподатковуваним доходом учнів, який оподатковується ПДФО та військовим збором.

Щоб уникнути необхідності оподаткування вартості одягу та комп’ютерів, ми рекомендуємо прямо включити їх у прайс-лист, записавши туди такі пункти, наприклад:

• усі канцелярські товари, що надаються учням в межах навчального процесу;
• футболки з логотипом школи – 1 шт за семестр;
• худі з логотипом школи – 1 шт за семестр або за рік;
• ноутбук – 1 шт за рік або за весь період навчання тощо.

За таких умов вартість цих ТМЦ буде включена у вартість наданих платних послуг та не буде вважатися доходом учнів. 

Це головний момент: всі ТМЦ, що надаються учням, повинні бути включені в прайс-лист навчальних послуг, і при цьому слід зазначити кількість таких ТМЦ, що надається в межах оплачених послуг.

Документування та бухоблік таких ТМЦ ведеться за загальними правилами – як і для всіх ТМЦ, що придбаваються та використовуються в діяльності підприємства.

Придбання ТМЦ підтверджується накладною постачальника. Списання ТМЦ внаслідок видачі їх учням – на підставі актів списання ТМЦ. Для обґрунтування кількості списаного одягу та комп’ютерів доцільно до актів складати відомості, у яких зазначати прізвища учнів, які отримали ці речі. Ймовірно, що під час перевірки контролери будуть звертати увагу на відповідність фактично отриманої кількості одягу та комп’ютерів тій кількості, що заявлена у прайс-листі. Наприклад, якщо за прайс-листом учень має право отримати за два семестри (один рік навчання) дві футболки, одне худі та один комп’ютер, то якщо він отримає три футболки та два худі, «зайві» футболка та худі будуть вважатися оподатковуваним доходом учня.

Оскільки канцтовари, одяг та комп’ютери включаються в собівартість наданих послуг, то вони є прямими матеріальними витратами і списуються на рах.23: Дт 23 Кт 201 чи 209. В даному випадку комп’ютери теж повинні обліковуватися на рах. 20, оскільки вони не є основними засобами, а є прямими матеріальними витратами на надання послуг.