• Посилання скопійовано

Продаж земельної ділянки фізособі за ціною, що нижче балансової вартості: що з ПДФО?

Юрособа в 2 кв. 2020 р. придбала земельну ділянку, провела її незалежну оцінку та поставила на облік. В 4 кв. 2020 р. продано ділянку фізособі за договірною ціною. Балансова вартість ділянки вища ціни продажу. На дату продажу оцінка не проводилась. Чи є різниця між балансовою вартістю на дату продажу та договірною ціною додатковим благом фізособи? Чи обов’язкова оцінка на дату відчуження?

Відповідно до пп.  «е» пп. 164.2.17 ПКУ, додатковим благом є сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ. Звертаємо увагу, що тут йдеться про звичайну ціну.

Випадки, коли оцінка обов’язкова, наведені у ст. 7 Закону про оцінку майна:

  • створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
  • реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
  • виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
  • визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
  • приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законодавством, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
  • переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
  • оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою;
  • визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
  • в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Як бачимо, тут немає такого випадку, як купівля-продаж нерухомого майна, тож сам факт продажу земельної ділянки ще не зобов’язує проводити оцінку. 

Проте тут є такий пункт, як оподаткування майна згідно з законом. Що це означає? На жаль, це формулювання занадто загальне і не зовсім точне. На практиці його застосовують при оподаткуванні доходу фізосіб від продажу майна з метою застосування ставки 5% відповідно до ст. 172 та ст. 173 ПКУ. В даному ж випадку йдеться про те, чи є позитивна різниця між балансовою вартістю земельної ділянки та договірною ціною, за якою фізособі продано земельну ділянку, знижкою звичаної ціни, що в свою чергу вважається додатковим благом фізособи.

На нашу думку, однозначної відповіді тут немає, тож викладемо наші міркування.

По-перше, порівнювати треба звичайну ціну земельної ділянки та її фактичну ціну продажу фізособі – про це чітко написано у пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Балансова вартість використовується виключно для цілей бухобліку земельної ділянки як майна підприємства і не впливає на оподаткування доходу фізособи. Отже, якщо звичайна та фактична ціна суттєво не відрізняються, то додаткового блага тут немає.

По-друге, законом не визначено межі суттєвості, в яких наявність знижки не визнається. Отже, це припущення доведеться робити самостійно на свій ризик. Виключно для орієнтиру можна скористатися листом Мінфіну від 29.07.2003  N 04230-04108, де Мінфін визначає що порогом суттєвості   з   метою  відображення  переоцінки  або зменшення корисності об'єктів обліку може прийматись величина, що  дорівнює  10-відсотковому   відхиленню   залишкової вартості об'єктів обліку від їх справедливої вартості. Отже, можна припустити, що якщо відхилення продажної ціни ділянки від її звичайної ціни становить не більше 10%, продажна ціна може вважатися звичайною.

По-третє, за звичайну ціну можна прийняти ціну оцінки, що була зроблена у 2 кварталі 2020 року, оскільки до 4 кварталу 2020 року минуло небагато часу – менше року, і протягом цього часу вартість земельної ділянки суттєво не змінилася. Якщо ціна продажу суттєво не відрізняється від оціночної ціни, додаткове благо не виникає.

По-четверте, завжди можна обрати фіскальний варіант: в даному випадку можна оподаткувати позитивну різницю між оціночною вартістю землі за даними оцінки у 2 кварталі 2020 р. та ціною її продажу у 4 кварталі, якщо така різниця виникає. Повторюємо, порівнювати фактичну ціну продажу землі з її балансовою вартістю не потрібно.

 

Висновок. У ПКУ немає конкретних норм, на які можна було б спиратися в даному випадку. Тому доведеться зробити ряд припущень: а) наскільки суттєво може відрізнятися фактична ціна продажу земельної ділянки та її звичайна ціна; б) самостійно прийняти рішення про те, що звичайна вартість землі у 4 кварталі 2020 року суттєво не змінилася порівняно з її оціночною вартістю у 2 кварталі 2020 року і взяти до уваги оцінку, зроблену у 2 кварталі 2020 року. І вже на основі цих припущень зробити висновок, чи виникає додаткове благо у покупця, чи ні.

 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Як оподаткувати оплату тренінгу та харчування для працівників?
    Підприємство оплатило контрагенту послуги з тренінгу для своїх працівників, а також вартість кави-брейків (без порцій) та обідів (15 порцій) і вечерь (15 порцій). Чи виникає у такій ситуації додаткове благо? Якщо так, то що саме буде додатковим благом і коли його слід оподаткувати?
    19.11.202476
  • Як оподаткувати ПДФО та ВЗ інфляційне збільшення суми боргу?
    Згідно з рішенням суду з банку на користь фізособи підлягає стягненню: проценти за договорами банківського вкладу; інфляційне збільшення суми боргу; три відсотки річних від простроченої суми боргу. Як ці суми оподатковуються ПДФО та ВЗ?
    12.11.2024191
  • Як виправити помилку, якщо утримали військовий збір за ставкою 5% замість 1,5%
    Зі зарплати працівників за І половину жовтня було утримано ВЗ за ставкою 5% і перераховано до бюджету. Чи можна зі зарплати за ІІ половину жовтня повернути працівникам кошти та не перераховувати ВЗ до бюджету? А в листопаді теж не доплатити до бюджету та перерахувати вже правильно, якщо буде підписаний закон?
    07.11.20241 5304
  • Компенсація фізособам послуг нотаріуса
    ТОВ в рамках виконання договору компенсації збитків, завданих у зв'язку з відселенням громадян із санітарно-захисних зон, компенсує таким особам (непрацівникам) вартість нотаріальних послуг (громадяни самостійно оплачують вартість послуг нотаріуса та надають Товариству документи, що підтверджують оплату таких послуг). Чи підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВЗ така компенсація?
    07.11.202423
  • Оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ наданого харчування сільгосппідприємством працівникам
    Сільгосппідприємство надає своїм працівникам харчування, із зарплати працівників утримують тільки вартість продуктів. Решта витрат (амортизація, зарплата працівників їдальні тощо) включається у собівартість реалізації сільгосппродукції. Чи виникає у працівників додаткове благо на таку решту? Чи оподатковується воно ПДФО, ВЗ і ЄСВ?
    05.11.202436