Заборгованість ФОПа перед підприємством, якщо минув строк давності: які наслідки?

Бухоблік списання безнадійної дебіторської заборгованості залежить від того, чи створювався під таку заборгованість резерв сумнівних боргів (далі — РСБ). У даному випадку заборгованість грошова (тобто фінансовий актив), а тому під неї повинен був формуватися РСБ (ще в періоді виникнення перших сумнівів у погашенні заборгованості). Не створювати цей резерв мають право  підприємства, що складають спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. №1-мс і №2-мс).

Враховуючи це, списання заборгованості виглядає так:

• Дт 38 — Кт 36, 37 — на суму заборгованості в межах суми РСБ;
• Дт 944 — Кт 36, 37 — на суму заборгованості, що перевищує РСБ.

Податковий облік 

У цій ситуації в малодохідного підприємства бухобліковими проведеннями все й обмежиться. А ось високодохідні підприємства в податково-прибутковому обліку коригують бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці за пп. 139.2 ПКУ.

Для цього сформований у бухобліку фінрезультат:

1) збільшують на суму бухгалтерських витрат:

• на формування РСБ;
• від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ;

2) зменшують на суму:

• коригування РСБ відповідно до П(С)БО (МСФЗ), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ). При цьому, що важливо, у зменшуючому коригуванні бере участь тільки дебіторська заборгованість, яка відповідає «безнадійним» ознакам з пп. 14.1.11 ПКУ.

У даному випадку строк давності минув. Така заборгованість визнається безнадійною згідно з пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ.

ПДФО та ВЗ

Щодо зобов’язання з утримання ПДФО/ВЗ і декларування доходу фізособи: передусім підприємству потрібно переконатися в статусі боржника.

На який момент?  Жодного доходу фізособі не виплачується, але в даному випадку фізособа отримує дохід у вигляді списаної заборгованості за ЦПД, за якою минув строк позовної давності. На момент закінчення строку позовної давності і з’ясовуємо статус контрагента.

Отже,  боржник — уже звичайний громадянин. Цю ситуацію регулює пп. 164.2.7 ПКУ. 

Згідно із цією нормою, списана заборгованість у сумі, що дорівнює у 2020 році 1051 грн (50% місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного року), не обкладається ні ПДФО, ні ВЗ.

Якщо ж сума списаної заборгованості перевищує неоподатковувану межу (1051 грн), то сума перевищення ввійде до бази обкладення ПДФО і ВЗ. Причому сплатити ПДФО і ВЗ із такого доходу зобов’язана фізособа самостійно за підсумками річного декларування (пп. 164.2.7 ПКУ). Підприємству з такої фізособи нічого утримувати і перераховувати не потрібно.

Проте функції податкового агента підприємству в цьому випадку буде виконати потрібно. Але тільки в частині відображення такого доходу у формі №1ДФ.

Неоподатковувану частину списаної заборгованості строком позовної давності, що минув (у 2020 році — 1051 грн), показуємо з ознакою доходу «194», а оподатковувану — з ознакою «107» (див. роз’яснення в категорії 103.25, ЗІР ). Графи 4 і 4а не заповнюються. Дані про такого боржника повинні потрапити до форми №1ДФ, яка подається за квартал, у якому минув строк позовної давності.