Придбання квитків для іншого працівника: чи буде ПДФО?

Придбання квитка для себе

Згідно з пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку - фізособи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у т. ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження, так і назад.

При цьому, зазначені вище витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтверджувальних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

Отже, компенсація вартості квитка придбаного відрядженим працівником для себе, за наявності підтверджувального документу, не включається до його оподатковуваного доходу.

Придбання квитка для іншого працівника

У разі ж придбання квитка одного працівника для іншого сума компенсації також не потрапить до його оподатковуваного доходу, однак вже трохи з інших підстав. Фактично працівник придбаває квиток для іншого працівника за дорученням підприємства. Так, відповідно до пп. «б» пп. 170.9.1 ПКУ, оподатковуються ПДФО (а отже, і військовим збором) кошти, отримані фізособою під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, у сумі, що перевищує суму фактичних витрат на виконання таких дій. Такі фактичні витрати як і у випадку, що зазначено вище, слід підтвердити і зробити це слід документально, адже на слово працівникові та роботодавцю податківці не повірять.

При цьому, як роз’яснює Мінфін у УПК від 26.04.2019 р. № 181, навіть, якщо працівнику не видавався аванс на придбання такого квитка, а здійснюється компенсація вже понесених витрат працівнику, то за наявності документального підтвердження така сума не включається до оподатковуваного доходу такого працівника. Зокрема, зазначається, що при підтвердженні роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), виплачена сума компенсації за придбані товари (роботи, послуги), в даному випадку квитки, за рахунок власних коштів на користь роботодавця не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором.

Окрім цього, Мінфін у листі від 11.03.2006 р. №31-26030-12-13/5020 розглядав аналогічну ситуацію, за якою директор сплачує за проживання в готелі за себе та за іншого працівника: «у  разі  сплати директором підприємства вартості проживання у готелі відряджених працівників підприємства  шляхом  застосування закріпленої за директором цього підприємства корпоративної платіжної картки (тобто за рахунок і  в межах коштів, виданих під звіт), до звіту про використання коштів, наданих на відрядження мають  бути  додані  оригінали квитанцій (рахунків) готелю, у яких мають бути відображені прізвища осіб, за проживання яких здійснено  оплату,  терміни  проживання у готелі вказаних осіб, вартість найманих ними номерів та види уключених до квитанції (рахунку) витрат».