• Посилання скопійовано

Чи потрібно відображати в ф. №1ДФ видані покупцю кошти за повернений товар?

Покупець - фізособа придбала товар шляхом безготівкового перерахунку. Після цього повернув товар, а підприємство, своєю чергою, повернуло йому кошти готівкою. Чи потрібно відображати таку суму в розрахунку №1ДФ?

Перш за все зазначимо, що докладно операцію із повернення покупцем товару (а продавцем – йому коштів за такий товар) ми розглядали тут.  При цьому ми звертали увагу на позицію податківців щодо того, що на повернення коштів за товар (якщо сума такого повернення перевищує 100 грн) продавцю  обов’язково треба скласти відповідний акт. 

А ще така операція з повернення готівки за товар має всі ознаки розрахункової (в значенні Закону про РРО). А отже, вона має бути проведена із допомогою РРО (всі виключення, коли це не потрібно, наведені у ст. 9 Закону про РРО).

 

Використання РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити такі розрахункові операції через РРО (ст. 3 Закону про РРО).

При цьому, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документу щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто РРО необхідно застосовувати не тільки при отриманні коштів від покупця як оплату за товар, а й при поверненні коштів готівкою покупцю за повернутий ним товар.

За здійснення розрахункової операції без РРО застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

  • вчинене вперше - 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Дехто вважає, що оскільки надходження коштів до продавця відбувалося безготівково, то при поверненні цих коштів готівкою РРО застосовувати не потрібно – ніби це виключення. Але Закон про РРО такого виключення не містить. Більш того, така різниця у видах оплати (безготівкова-готівкова) тривалий час призводила до подібних роз’яснень з боку податківців: при безготівковій формі оплати за товар не можна повернути кошти у готівковій формі.

На сьогодні вони вже не так категоричні (і це правильно, адже насправді закон не обмежує покупця і продавця у способах розрахунків між собою). Але вимогу застосовувати РРО при поверненні коштів готівкою або навіть на платіжну картку покупця ніхто не скасовував. 

 

Відображення в формі №1ДФ

Згідно з пп. 165.1.12 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід у вигляді вартості товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище, ніж ціна придбання таких товарів.

При цьому, у розрахунку за формою №1ДФ відображенню підлягають не тільки суми з яких утримується ПДФО, а також і ті виплати, які згідно ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, сума компенсації, яка надається покупцю за повернений товар і яка не перевищує його вартості відображається у розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу 138 - «Вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна». Водночас, зауважимо, що графи 4 та 4а розрахунку за такою фізособою не заповнюються.

Окрім цього така сума не буде і об’єктом оподаткування військовим збором. Але  у розділі ІІ «Військовий збір» її варто показати, оскільки податківці роз’яснюють, що Порядок №4 не містить виключення щодо неоподаткованих доходів, як таких, які не треба наводити у розділі ІІ форми №1ДФ (докладніше про це тут).

Звісно, що причини повернення товару можуть бути різними (про це говорить Закон №1023). Якщо у товарі було виявлено недоліки і він повертається протягом гарантійного строку, то це випадок, який прямо передбачений пп. 165.1.12 ПКУ (який ми розглянули вище і це гарантує ст. 8 Закону №1023).

Але ст. 9 Закону №1023 дає право повернути деякі товари і належної якості. І тут вже гарантійні зобов’язання і гарантійний строк не мають значення – ця стаття закону встановлює свої строки та правила такого повернення.

Більшість фахівців вважає, що пп. 165.1.12 ПКУ діє в обох випадках, і відображення повернення коштів за ними в формі №1ДФ є однаковим. Є також інша думка про те, що в даному випадку, якщо повертається товар належної якості, пп. 165.1.12 ПКУ не діє і суму такого повернення не потрібно відображати в ф. №1ДФ. Але обережні продавці можуть отримати з цього приводу індивідуальну податкову консультацію у ДФС і діяти за нею. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Як оподаткувати оплату тренінгу та харчування для працівників?
    Підприємство оплатило контрагенту послуги з тренінгу для своїх працівників, а також вартість кави-брейків (без порцій) та обідів (15 порцій) і вечерь (15 порцій). Чи виникає у такій ситуації додаткове благо? Якщо так, то що саме буде додатковим благом і коли його слід оподаткувати?
    19.11.202451
  • Як оподаткувати ПДФО та ВЗ інфляційне збільшення суми боргу?
    Згідно з рішенням суду з банку на користь фізособи підлягає стягненню: проценти за договорами банківського вкладу; інфляційне збільшення суми боргу; три відсотки річних від простроченої суми боргу. Як ці суми оподатковуються ПДФО та ВЗ?
    12.11.2024186
  • Як виправити помилку, якщо утримали військовий збір за ставкою 5% замість 1,5%
    Зі зарплати працівників за І половину жовтня було утримано ВЗ за ставкою 5% і перераховано до бюджету. Чи можна зі зарплати за ІІ половину жовтня повернути працівникам кошти та не перераховувати ВЗ до бюджету? А в листопаді теж не доплатити до бюджету та перерахувати вже правильно, якщо буде підписаний закон?
    07.11.20241 4864
  • Компенсація фізособам послуг нотаріуса
    ТОВ в рамках виконання договору компенсації збитків, завданих у зв'язку з відселенням громадян із санітарно-захисних зон, компенсує таким особам (непрацівникам) вартість нотаріальних послуг (громадяни самостійно оплачують вартість послуг нотаріуса та надають Товариству документи, що підтверджують оплату таких послуг). Чи підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВЗ така компенсація?
    07.11.202423
  • Оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ наданого харчування сільгосппідприємством працівникам
    Сільгосппідприємство надає своїм працівникам харчування, із зарплати працівників утримують тільки вартість продуктів. Решта витрат (амортизація, зарплата працівників їдальні тощо) включається у собівартість реалізації сільгосппродукції. Чи виникає у працівників додаткове благо на таку решту? Чи оподатковується воно ПДФО, ВЗ і ЄСВ?
    05.11.202436