Фізособа подарувала фізособі корпоративні права: що з оподаткуванням?

Порядок звітування

Безкоштовна передача корпоративних прав є саме дарунком, а не відступленням права вимоги. Такий висновок роблять податківці у листі ДФС від 26.09.2017 р. №2054/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК  на підставі аналізу ст. 512 та 717 ЦКУ. Від цього й будемо відштовхуватися.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок, визначено п. 174.6 ПКУ, згідно з яким об'єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ПКУ, а серед них корпоративні права (пп. «в» п. 174.1 ПКУ), подаровані платнику податку іншою фізособою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Тому у випадку передачі корпоративних прав юрособи однією фізособою іншій, така юрособа не є податковим агентом і, відповідно, не несе обов’язків зі сплати ПДФО та ВЗ за таку фізособу. Адже із норми п. 174.3 ПКУ чітко випливає, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО та ВЗ до бюджету, є обдаровані, які отримали дарування.

Дохід у вигляді вартості дарованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, які підлягають оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації. Її слід подати до 1 травня року, наступного за роком отримання дарунку. Далі на підставі цих даних до 1 серпня потрібно буде сплатити ПДФО та військовий збір до бюджету.

Але це правило не поширюється на фізосіб-нерезидентів, оскільки вони зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів дарування. Також від звітування звільняються обдаровані фізособи, які сплатили податки до нотаріального посвідчення.

Крім цього варто зауважити, що для фізособи, яка подарувала свою частку у статутному капіталі підприємства, дарунок прирівнюється до продажу такого інвестиційного активу. Про наслідки в оподаткуванні та звітуванні у такому разі читайте  тут>> 

Ставки податку

Сума дарунка, що надається фізособі іншою фізособою оподатковується ПДФО за правилами, зазначеними у ст. 174 ПКУ:

• за ставкою 0% оподатковуються подарунки від членів сім’ї І та ІІ ступеня спорідненості. Членами сім’ї І ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї ІІ ступеня споріднення вважаються рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. До того ж у такому разі не виникає необхідності оцінки такого майна. 
• за ставкою 18% - подарунки від нерезидентів або отримані нерезидентами від резидентів;
• за ставкою 5% - у інших випадках.

Не слід забувати й про оподаткування військовим збором оподатковуваної суми дарунку ПДФО за ставкою 1,5%.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податків

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та, відповідно, ВЗ за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: 

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; 
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. 

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня. 

Відповідальність за несплату

У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

При цьому, у відповідності до п. 123.1 ПКУ, до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25% при першому протягом 1095 днів визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом або 50% суми донарахованого податкового зобов’язання при повторному) та до ст. 164-1 КУпАП – адміністративна відповідальність (штраф  від 51 грн до 136 грн).

Таке роз’яснення міститься у підкатегорії 103.28 ресурсу «ЗІР».

Як же контролюючий орган може дізнатися, що фізособа була зобов’язана подати декларацію про майновий стан, втім не подала, що це за наявна податкова інформація? Це форма №1ДФ. Навіть у питанні на вищезазначену відповідь податківців говориться: «Чи може територіальний контролюючий орган нарахувати податкові зобов’язання по ПДФО якщо ФО не подано річну декларацію про майновий стан та доходи, а податковий агент подав розрахунок за ф. №1ДФ та зазначив суму нарахованого (сплаченого) доходу?».

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку, тобто форму №1ДФ, до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

У ситуації із отриманням у дарунок корпоративних прав однією фізособою від іншої фізособи, юрособа – емітент корпоративних прав, ніяких доходів отримувачу такого подарунка не нараховує, а відтак не має вказувати такий дохід фізособи у формі №1ДФ.

Це (тобто подати форму №1ДФ із відображенням доходу фізособи у вигляді обдарованих корпоративних прав) має зробити нотаріус згідно з п. 174.4 ПКУ, якщо укладається договір дарування корпоративних прав. Адже він має бути нотаріально завірений.

Відповідальність за неподання звітності

Згідно з роз’ясненням ДФС, розміщеному у підкатегорії 103.28 ресурсу «ЗІР», у разі неподання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, накладається адмінштраф у розмірі від трьох до восьми НМДГ, тобто від 51 грн до 136 грн. Дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою штраф у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 грн). Це передбачено ст. 164 - 1 КУпАП.

Втім ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку). Тож, якщо декларація буде все-таки подана платником податку самостійно, втім пізніше визначеного строку, то цей штраф не накладається.