Перше, на що слід звернути увагу, це розкриття інформації про кінцевих власників корпоративних прав — бенефіціарів.
Щодо українських підприємств, то тут питання не стоїть гостро, адже відомості про фізосіб — засновників юросіб містяться в Єдиному державному реєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (п.2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1701).
Щодо бенефіціарів закордонного бізнесу, то нагадаємо, що нещодавно Україна стала першою країною у світі, яка приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників (Постанова КМУ від 18.05.2017 р. №339).
Мін'юст разом з Державним агентством з питань електронного урядування, українським офісом Transparency International та глобальною ініціативою OpenOwnership підписали меморандум. Він має гарантувати передачу даних про бенефіціарів українського бізнесу до глобального реєстру бенефіціарних власників компаній.
Тобто, відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юросіб, фізосіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр), про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юросіб надаються (фактично — інтегруються) тепер в електронному вигляді з до Глобального реєстру бенефіціарних власників в рамках міжнародного проекту Open Ownership.
Мета приєднання до цього проекту та відкриття цієї інформації — це створення умов для запобігання корупції та забезпечення корпоративної звітності, впровадженню міжнародних стандартів для боротьби з відмиванням грошей, фінансування тероризму з впроваженням повного та ефективного доступу правоохоронних органів та підрозділів фінансової розвідки країни-партнера до інформації про кінцевих бенефіціарів компаній.
Наразі, доступ до Глобального реєстру юросіб Open Ownership має й іншу сторону — українська сторона також матиме право доступу до цього реєстру та, відповідно, має можливість відслідковувати власників закордонного бізнесу.
Правда при цьому слід мати точну інфомацію, що відповідне іноземне підприємство чи конкретна фізособа — резидент України є бенефіціаром іноземного підприємства.
Адже, пошук пошук відбувається за назвою компанії або іменем одного з власників.
Так, у Глобальному реєстрі містяться наступні дані про її власників (наразі йдеться про фізосіб): інформація про дату народження (наразі зазначається лише місяць та рік), резидентство, адреса проживання. Окрім того, за деякими власниками зазначаються також відомості про право власності на акції - понад 25%, але не більше ніж на 50%, право власності на права голосу - більше 25%, але не більше ніж на 50%, право призначати та зміщувати/звільняти директора.
Виникає цілком логічне питання: що буде, якщо, скажімо, державні органи (ДФС тощо) дізнаються про таку інформацію?
Наразі, відповідь на це питання більш гіпотетична, ніж практична. Адже чіткою процедури перевірок подібної інформації наразі українська сторона немає, навіть, якщо такі факти будуть виявлені випадково чи наміренно (проходитиме перевірка фізосіб на приналежність до іноземного бізнесу).
Загалом, якщо такі факти будуть виявлені, то органи ДФС мають право надіслати запит фізособі з приводу отримання доходу за походженням з території іншої країни — вже за результатами такого запиту буде вирішуватись питання проведення перевірки та виявлення порушень.
Відповідно до пп. 163.1.3 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів фізособами — резидентами України, їх порядок, підтвердження та застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування наведені у п. 170.11 ПКУ.
Водночас, слід розуміти, що фіскальний орган має мати не загальні дані щодо факту володіння іноземним бізнесом, а мати достатні підстави вважати, що є (чи можуть бути) порушення з боку фізособи-резидента в оподаткуванні таких іноземних доходів — суму отриманих доходів, суму сплачених податків тощо.
Для цього українська сторона може скористатись нормами ст. 4, 5, 8, 9 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 25.01.1988 р.№127, яка передбачає право як на обмін інформацією у податкових справах, так і на проведення одночасних податкових перевірок.
Але це буде стосуватись лише належності сплати податків, а не факту отримання доходу. При цьому, той факт, що засновник такого іноземного бізнесу є непрацюючою особою в Україні чи має статус підприємця — значення не матиме.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити