У пп. 14.1.129-1 ПКУ визначено об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі;
Визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва наведено у ст. 55 ГКУ.
Відповідно до ст. 28 Закону України від 17.02.2011 р. №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Відповідно до п.9 ч.1, ч.2 ст. 21 Закону України від 06.09.2005 р №2807-IV “Про благоустрій населених пунктів” елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, малі архітектурні форми.
Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.
До малих архітектурних форм належать:
• альтанки, павільйони, навіси;
• паркові арки (аркади) і колони (колонади);
• вуличні вази, вазони і амфори;
• декоративна та ігрова скульптура;
• вуличні меблі (лавки, лави, столи);
• сходи, балюстради;
• паркові містки;
• огорожі, ворота, ґрати;
• інформаційні стенди, дошки, вивіски;
• інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Таким чином, на нашу думку, об’єкт нерухомості у вигляді автозаправочного пункту (капітальна виробнича споруда з операторною - загальною площею 22 м. кв. висотою 2,98 м.) не підпадає під визначення МАФу, і тому не може бути звільнено від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з підстав, наведених у пп. “е” пп. 266.2 ПКУ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити