Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу, є базою оподаткування земельним податком (п. 271.1 ПКУ).
Згідно із Законом №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 цього Закону).
Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким на сьогодні є Держгеокадастр.
Функцію розрахунку величини коефіцієнта, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, також покладено на Держгеокадастр (п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до вимог п. 289.3 ст. 289 вищезазначеного Кодексу Держгеокадастр, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року повинні забезпечувати інформування ДФС України, а також власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнт, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, у 2017 р. становить 1,06, сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) — 1,0 (лист №6-28-0.22-442/2-17).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів (незалежно від їх цільового призначення), проводиться не рідше ніж один раз на п’ять — сім років. З дотриманням періоду проводиться також нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на 7 — 10 років.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). У іншому випадку норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу).
Таким чином, у суб’єкта господарювання немає обов’язку щорічно поновлювати довідку (витяг) про нормативну грошову оцінку землі, окрім випадку затвердження нової по конкретному населеному пункту.