Запитання: По Вашій відповіді на питання: «Торговець цінними паперами купує акції на неорганізованому ринку, які в тому ж звітному податковому періоді реалізує на фондовій біржі. Чи будуть при визначенні фінансового результату від продажу акцій на біржі, враховуватись витрати на їх придбання, здійсненні поза біржею? Фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями с цінними паперами, що не перебувають в обігу», просимо уточнення, зокрема в частині : «Але, для того, щоб такі витрати можна було врахувати для зменшення суми цього фінансового результату, потрібно, щоб придбані цінні папери на час придбання перебували у обігу на фондовій біржі. Адже доходи, отримані від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, не можуть бути зменшені на видатки від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, і навпаки.»
Але ж витрати по цінним паперам виникають не в момент придбання таких цінних паперів, а в момент їх реалізації (ст.153.8.1 ПКУ Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів), тому можливо потрібно дивитись, чи перебувають ЦП в обігу на біржі фактично на дату виникнення витрат, а не на дату придбання ЦП?
Відповідь: Згідно із п. 153.8.2 ПКУ, для цілей цього пункту цінні папери визнаються такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі, за одночасного дотримання таких умов:
а) цінні папери допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі. При цьому перелік іноземних фондових бірж визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
б) ціни цінних паперів (біржовий курс) на українських фондових біржах розраховуються (встановлюються) відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
в) інформація про ціни (біржовий курс, останню поточну ціну цінного папера, або результати котирування) цінних паперів обов'язково розміщується на веб-сайті фондової біржі та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також може публікуватися в засобах масової інформації (зокрема електронних) та бути надана фондовою біржею будь-якій заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами.
На сьогоднішній момент ПКУ не містить визначення, які саме цінні папери є такими, що допущені у обігу на фондовій біржі. Тому, відповідно до ст. 5 ПКУ, доводиться шукати визначення цьому терміну в інших нормативних документах.
Наприклад, в п. 5 розділу ІІІ Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.11.2012 р. №1688. В ньому сказано, що допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку (а допуск цінних паперів без внесення до біржового реєстру здійснюється виключно у порядку та у випадках, передбачених п. 8 цього розділу).
При цьому, за пп. 153.8.1 ПКУ, платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями с цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі. А сам фінансовий результат визначається відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.
Зокрема, прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів. Але і при цьому слід враховувати, що облік таких доходів та витрат здійснюється окремо за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, і окремо за тими цінними паперами, які там в обігу не перебувають.
Водночас слід враховувати і те, що ПКУ не містить норми, яка б говорила, коли саме повинні такі цінні папери перебувати в обігу на фондовій біржі (або не перебувати в такому обігу) – на дату їх продажу або на дату придбання, чи на обидві такі дати, чи йдеться про місце їх придбання та продажу, а не лише про допуск до обігу на фондовій біржі.
На практиці податківці схиляються до того, що застосовувати цю норму потрібно виходячи з місця придбання/продажу цінних паперів (а не факту допуску до обігу на фондовій біржі на ту чи іншу дату – що, враховуючи множинне трактування п. 153.8 ПКУ, можна оспорювати відповідно до пп. 4.1.4 ПКУ). В деяких випадках навіть трактування податківцями зазначеної норми має парадоксальний характер. Так, наприклад, у проекті Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, у запитанні 5 дано таку відповідь:
Запитання 5: Як бути з ЦП, який придбано на фондовій біржі, а продано поза фондовою біржею?
Відповідь: У разі відчуження поза фондовою біржею цінних паперів, що перебували в обігу на фондовій біржі на дату їх придбання, вони набувають статусу „позабіржових”, і фінансовий результат від таких операцій визначається окремо від фінансового результату операцій з біржовими цінними паперами.
Тобто, те, якими є цінні папери – біржовими чи позабіржовими – визначається не виходячи з допуску до обігу на якусь дату, і навіть не з місця придбання або продажу, а тільки за одним місцем – місцем продажу таких цінних паперів, не звертаючи увагу на те, як вони були придбані.
Однак, за відсутності прямих норм, які б чітко встановлювали правила оподаткування зазначених операцій, на практиці платник податку сам має визначити, яким критерієм для класифікації цінних паперів він користується (бажано, в наказі про облікову політику) або звернутися до органу ДФСУ за індивідуальною податковою консультацією (згідно із ст. 52-53 ПКУ).