Податкове зобов'язання слід розраховувати та сплачувати за всю площу промислової будівлі, а не лише за орендовану частину. Передача в оренду навіть незначної площі такого об'єкта призводить до того, що вся будівля втрачає статус такої, що не є об'єктом оподаткування.
Обґрунтування
Будівлі промисловості за загальним правилом не підлягають оподаткуванню податком на нерухомість. Це виключення діє за одночасного дотримання трьох умов (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ):
- Будівля належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) за Класифікатором НК 018:2023;
- Основна діяльність власника класифікується у секціях B–F КВЕД ДК 009:2010;
- Будівля не здається власником в оренду, лізинг чи позичку.
Вирішальною є третя умова. Законодавець застосовує формулювання «будівлі... які не здаються», розглядаючи будівлю як неподільний об'єкт у контексті цього звільнення. Відповідно, якщо цілісність використання порушується орендою (навіть 1 кв. м), весь об'єкт перестає відповідати критеріям «необ'єкта» оподаткування.
Попри наявність окремих ліберальних роз'яснень у минулому (що допускали оподаткування лише орендованих метрів), актуальна позиція контролерів (закріплена, зокрема, в консультаціях 2025 року) є однозначно фіскальною: надання в оренду частини приміщень скасовує преференцію для всієї будівлі.
Висновок: Підприємство зобов'язане нарахувати та сплатити податок за загальну площу будівлі на загальних підставах. Обов'язок зі сплати виникає починаючи з місяця, у якому було підписано акт приймання-передачі в оренду (відповідно до логіки пп. 266.7.5 ПКУ щодо новостворених об'єктів оподаткування).
Увага! Ця відповідь надана новим сервісом ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту» та перевірена фахівцями редакції.
Спробуйте сервіс просто зараз і переконайтесь у його зручності.
Поставте ваше запитання