Зміна КВЕД з виробництва на торгівлю: наслідки для податків на землю та нерухомість

Зміна основного КВЕД з виробництва на торгівлю може безпосередньо вплинути на розмір податкових зобов'язань з податку на нерухомість та потенційно — на плату за землю. Це пов'язано з тим, що певні пільги та ставки цих податків залежать від виду діяльності підприємства та цільового призначення його активів.

Вплив на плату за землю

Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Розмір ставки земельного податку встановлюється рішеннями органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) і залежить переважно від:

• Нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки;
• Цільового призначення землі, зазначеного в документах на право власності або користування.

Безпосередньої прив'язки ставки земельного податку до основного КВЕД платника Податковий кодекс України (ПКУ) не встановлює. Проте, місцеві ради у своїх рішеннях можуть встановлювати різні ставки для земель промисловості та земель комерційного призначення (торгівлі). 

Таким чином, зміна КВЕД сама по собі не змінює ставку податку. Однак, якщо зміна діяльності з виробничої на торговельну супроводжується зміною цільового призначення земельної ділянки (що має бути відображено у відповідних правовстановлюючих документах), це може стати підставою для застосування іншої ставки земельного податку, встановленої місцевою радою.

Рекомендація: Для точної відповіді необхідно проаналізувати рішення відповідної місцевої ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Інформацію про встановлені ставки можна знайти на офіційному сайті ради або на порталі Державної податкової служби. 

Вплив на податок на нерухоме майно

Зміна основного КВЕД з виробництва на торгівлю має більш прямий і суттєвий вплив на оподаткування нерухомості, зокрема промислових будівель.

Згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ, не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд. Однак ця пільга застосовується за одночасного дотримання двох умов:

1. Будівлі використовуються за призначенням у господарській діяльності;
2. Основна діяльність суб'єкта господарювання класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010 (добувна та переробна промисловість, будівництво тощо). 

Діяльність у сфері торгівлі переважно належить до секції G КВЕД. Відповідно, при зміні основного КВЕД з виробничого (наприклад, секція С "Переробна промисловість") на торговельний (секція G), підприємство втрачає право на пільгу зі сплати податку на нерухомість для своїх виробничих та складських приміщень. 

З цього моменту такі об'єкти нерухомості стають об'єктом оподаткування на загальних підставах. Ставка податку встановлюється рішенням місцевої ради в розмірі, що не перевищує 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр. 

Важливо: Навіть, якщо частина виробничої будівлі використовується під офіс, така частина оподатковується податком на нерухомість, оскільки офісні будівлі належать до іншого класу та не підпадають під промислову пільгу. 

Висновки:

1. Плата за землю: Зміна основного КВЕД з виробництва на торгівлю безпосередньо не впливає на ставку земельного податку. Однак ставка може змінитися, якщо така зміна діяльності призведе до зміни цільового призначення земельної ділянки, і для нового призначення місцевою радою встановлено іншу ставку;

2. Податок на нерухомість: Зміна основного КВЕД з виробничого (секції B-F) на торговельний (секція G) призводить до втрати пільги зі сплати податку на нерухомість для будівель промисловості. Такі об'єкти почнуть оподатковуватися за ставками, встановленими місцевою радою для нежитлової нерухомості.