Яку податкову різницю застосувати щодо суми процентів за кредитом від нерезидента?

Податкові різниці щодо боргових зобов’язань за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язаннями за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення застосовують «високодохідники» та платниками, що самостійно прийняли рішення щодо застосування податкових різниць.

При цьому, коригування передбачені пп. 140.2 ПКУ, не здійснюються щодо суми процентів визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ.

Умови, за яких госпоперації визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»:

• якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);
• якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;
• у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки";
• якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки» (див. пп. 39.2.1.8 ПКУ).

Отже, якщо суми розрахованих процентів за валютною позикою, отриманої від нерезидента, не відповідають наведеним умовам (принципу «витягнутої руки»), тоді підприємство проводить коригування відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ, якщо відповідає - відповідно до п.140.2 ПКУ.

ПКУ не передбачено одночасне застосування двох різниць.

Кожна із застосованих різниць впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тому підприємству необхідно визначити, яку саме різницю потрібно застосовувати та її вплив на об’єкт оподаткування. Адже неправильне застосування податкової різниці може призвести як до недоплати, так і до переплати податку на прибуток.

Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 69.1, пп. 69.38 підр. 10 розд. ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пп. 50.1 ПКУ, та пені.

Тобто якщо підприємство виявить помилку, то воно може її виправити, подавши уточнюючу декларацію або додаток ВП у складі поточної декларації без застосування штрафної санкції.

 ***

Корисний матеріал за темою:

• Позика у валюті від нерезидента: як зазначати у звіті про ТЦУ
• Розрахунок податкових різниць щодо боргових зобов’язань з нерезидентами
• Декларація з прибутку-2023: загальні правила
• Нюанси виправлення помилок у декларації з податку на прибуток: розʼяснення від ДПС