• Посилання скопійовано

Податкові наслідки операцій між пов’язаними особами

Чоловік та дружина є засновниками юрособи у Польщі з частками 50% та 50%. Батько дружини є засновником з часткою 100% юрособи в Україні. Батько чоловіка є директором цієї юрособи в Україні. Українська юрособа імпортувала товар, придбаний в польської юрособи, на умовах післяплати. Чи є особливості оподаткування у зв'язку з тим, що ці юрособи є пов’язаними?

Юрособа у Польщі та юрособа в Україні мають ознаки пов’язаності через фізичних осіб – засновників та керівника юрособи в Україні. Ці фізичні особи між собою також є пов’язаними. Докладніше умови пов’язаності осіб прописані у пп. 14.1.159 ПКУ.

Визначення пов'язаних осіб використовується виключно для цілей трансфертного ціноутворення, правила якого врегульовані ст. 39 ПКУ. Своєю чергою, трансфертне ціноутворення застосовується виключно щодо контрольованих операцій, регулювання яких здійснюється за ст. 39 ПКУ.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

У цьому випадку операція з придбання товару у нерезидента – пов’язаної особи  проходить цей первинний «фільтр» контрольованих операцій.

Наступним етапом є визначення обсягів таких операцій з цією компанією. Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп.39.2.1.1 ПКУ (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні – в цьому випадку таких операцій немає) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід української юрособи від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (в цьому випадку – 2024 рік);
  • і при цьому обсяг таких господарських операцій української юрособи з кожним контрагентом (в цьому випадку – з польською юрособою), визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік – теж за 2024 рік.

Тож якщо ці два показники одночасно перевищуватимуть вищенаведені значення, тоді операції між цими двома юрособами будуть контрольованими з усіма наслідками щодо трансфертного ціноутворення.

А якщо річний дохід української компанії не перевищуватиме 150 млн грн або обсяги операцій з польською пов’язаною особою будуть менше 10 млн грн, жодних особливостей в оподаткуванні немає.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»