• Посилання скопійовано

Податкові наслідки операцій між пов’язаними особами

Чоловік та дружина є засновниками юрособи у Польщі з частками 50% та 50%. Батько дружини є засновником з часткою 100% юрособи в Україні. Батько чоловіка є директором цієї юрособи в Україні. Українська юрособа імпортувала товар, придбаний в польської юрособи, на умовах післяплати. Чи є особливості оподаткування у зв'язку з тим, що ці юрособи є пов’язаними?

Юрособа у Польщі та юрособа в Україні мають ознаки пов’язаності через фізичних осіб – засновників та керівника юрособи в Україні. Ці фізичні особи між собою також є пов’язаними. Докладніше умови пов’язаності осіб прописані у пп. 14.1.159 ПКУ.

Визначення пов'язаних осіб використовується виключно для цілей трансфертного ціноутворення, правила якого врегульовані ст. 39 ПКУ. Своєю чергою, трансфертне ціноутворення застосовується виключно щодо контрольованих операцій, регулювання яких здійснюється за ст. 39 ПКУ.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

У цьому випадку операція з придбання товару у нерезидента – пов’язаної особи  проходить цей первинний «фільтр» контрольованих операцій.

Наступним етапом є визначення обсягів таких операцій з цією компанією. Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп.39.2.1.1 ПКУ (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні – в цьому випадку таких операцій немає) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід української юрособи від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (в цьому випадку – 2024 рік);
  • і при цьому обсяг таких господарських операцій української юрособи з кожним контрагентом (в цьому випадку – з польською юрособою), визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік – теж за 2024 рік.

Тож якщо ці два показники одночасно перевищуватимуть вищенаведені значення, тоді операції між цими двома юрособами будуть контрольованими з усіма наслідками щодо трансфертного ціноутворення.

А якщо річний дохід української компанії не перевищуватиме 150 млн грн або обсяги операцій з польською пов’язаною особою будуть менше 10 млн грн, жодних особливостей в оподаткуванні немає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Пільга з податку на нерухомість для об'єктів понад 300 кв. м
    Чи поширюється пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнята органом місцевого самоврядування для певних категорій громадян, до збільшеної суми Податку на 25000 грн, якщо у власності платника податку перебуває об’єкт (об’єкти) житлової нерухомості загальною площею більше 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку)?
    10.08.202638
  • Дата виникнення права на пільгу із земельного податку
    З якої дати бюджетна установа, яка користується пільгою та надає в оренду приміщення не бюджетній установі, набуває право на пільгу по земельному податку за земельну ділянку під таким приміщенням, якщо припиняється договір оренди: з дати припинення дії договору оренди чи з наступного місяця?
    10.08.202626
  • Податкова неправомірно нарахувала МПЗ фізособі: порядок оскарження у 2026 році (аудіоверсія)
    Фізособа – власник земельної ділянки отримала 29.12.2025 р. податкове повідомлення-рішення (ППР) від 30.06.2025 р. про нарахування МПЗ за весь 2024 рік. При цьому земельна ділянка була передана в оренду приватному підприємству за договором від 01.01.2024 р., однак право оренди зареєстровано у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно лише 01.04.2024 р. Як оскаржити ППР, щоб МПЗ було нараховано лише за січень – березень 2024 року?
    07.08.202623
  • Розповсюдження рекламних оголошень ФОП у 2026 році: ризики та алгоритм дій за Законом «Про рекламу» та ПКУ (аудіоверсія)
    У рамках договору ФОП з громадською організацією, ФОП має провести соціальний (безкоштовний для фізосіб) захід. Реєстрацію на цей захід ФОП проводить через номер телефону, який зазначено у листівках, які він розклеїв на стовпах району та суспільних рекламних дошках. Звіт для ГО по запиту на реєстрацію - це фото цих рекламних об'яв. Чи виникає у ФОПа зобов'язання по реєстрації цієї рекламної кампанії? Чи є будь які податкові наслідки по розповсюдженню цих об'яв?
    06.08.202629
  • Премія засновнику компанії у 2026 році: оподаткування, нарахування та ризики за ПКУ (аудіоверсія)
    Як правильно нарахувати та оподатковувати премію засновнику компанії у 2026 році з урахуванням вимог ПКУ, щоб уникнути ризиків з боку ДПС?
    04.08.202656