• Посилання скопійовано

Рентна плата за воду для напоїв: хто сплачує при продажу вторинному споживачу

Підприємство видобуває мінеральну воду на підставі відповідних дозвільних документів, але не здійснює її розлив, а продає вторинним споживачам (виробникам напоїв). Чи виникає у нього обов'язок нараховувати рентну плату за спеціальне водокористування за підвищеною ставкою, встановленою пп. 255.5.6 ПКУ для води, що "входить виключно до складу напоїв"?

Норма пп. 255.5.6 ПКУ не застосовується

Ваше підприємство є первинним водокористувачем, оскільки видобуває воду зі свердловини та передає її вторинним водокористувачам (вашим покупцям) (пп. 255.1 ПКУ).

Ключовим у вашому питанні є тлумачення пп. 255.5.6 ПКУ, який встановлює ставку «за воду, що входить виключно до складу напоїв».

Прив'язка до цільового використання: Ця норма прямо пов'язує застосування спеціальної ставки з кінцевим використанням води — включенням до складу напою.

Хто визначає обсяг: Обсяг води, що входить до складу напоїв, обчислюється водокористувачами, які виробляють ці напої, самостійно на підставі технологічних даних, рецептур, регламентів тощо (цей висновок випливає з консультацій податкової служби, наприклад, при відповіді ДПС на питання в ЗІР (118.05): «Як визначається обсяг води, який входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води?»).

Оскільки компанія лише видобуває та продає воду як сировину, на наш погляд, ви не можете визначити, яка частина цієї води увійде до складу напоїв у вашого покупця. Відповідальність за застосування ставки з пп. 255.5.6 ПКУ лежить на виробнику напоїв.

Ваш обов'язок — сплачувати рентну плату за спеціальне використання води за ставками, встановленими для підземних вод у вашому регіоні згідно з пп. 255.5.2 ПКУ.

 

Можлива альтернативна думка

Незважаючи на вищезазначену логіку, існує ризик фіскального підходу з боку контролюючих органів. Існує ймовірність, що податкова служба наполягатиме на тому, що первинний водокористувач (видобувне підприємство) повинен з'ясовувати у своїх покупців цільове призначення води і, якщо вона купується для виробництва напоїв, застосовувати підвищену ставку ренти згідно з пп. 255.5.6 ПКУ до всього обсягу реалізованої води.

Наприклад, в ІПК ДФСУ від 05.07.2019 р. №3121/6/99-99-12-02-03-15/ІПК читаємо: «…у разі визначення істотною умовою кондиції на видобуту корисну копалину видобування мінеральної сировини для забезпечення промислового розливу природної столової води, як різновиду напоїв, для забезпечення такої істотної умови текст договору про постачання води між Товариством та водокористувачем, який, власне, й здійснює промисловий розлив природної столової води, має містити відповідну вимогу щодо цільового використання, що є підставою застосування Товариством ставок Плати, за воду, що входить виключно до складу напоїв, визначених пп. 255.5.6 ПКУ».

Така позиція є спірною, оскільки ПКУ не містить механізму, який би зобов'язував продавця сировини контролювати її подальше використання покупцем.

Для мінімізації ризиків донарахування податкових зобов'язань рекомендується отримати індивідуальну податкову консультацію у Державній податковій службі України щодо вашої конкретної ситуації. Це допоможе убезпечити підприємство від неправомірних вимог у майбутньому.

Висновки:

Норма пп. 255.5.6 ПКУ не застосовується до первинного водокористувача: Підприємство, що видобуває мінеральну воду і продає її вторинним споживачам, не зобов’язане нараховувати рентну плату за підвищеною ставкою, оскільки не визначає кінцеве використання води (включення до складу напоїв);

Ризик фіскального підходу: Податкова служба може вимагати від первинного водокористувача застосовувати підвищену ставку, якщо вода продається для напоїв, тому рекомендується отримати індивідуальну податкову консультацію для мінімізації ризиків.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Пільга з податку на нерухомість для об'єктів понад 300 кв. м
    Чи поширюється пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнята органом місцевого самоврядування для певних категорій громадян, до збільшеної суми Податку на 25000 грн, якщо у власності платника податку перебуває об’єкт (об’єкти) житлової нерухомості загальною площею більше 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку)?
    10.08.202638
  • Дата виникнення права на пільгу із земельного податку
    З якої дати бюджетна установа, яка користується пільгою та надає в оренду приміщення не бюджетній установі, набуває право на пільгу по земельному податку за земельну ділянку під таким приміщенням, якщо припиняється договір оренди: з дати припинення дії договору оренди чи з наступного місяця?
    10.08.202626
  • Податкова неправомірно нарахувала МПЗ фізособі: порядок оскарження у 2026 році (аудіоверсія)
    Фізособа – власник земельної ділянки отримала 29.12.2025 р. податкове повідомлення-рішення (ППР) від 30.06.2025 р. про нарахування МПЗ за весь 2024 рік. При цьому земельна ділянка була передана в оренду приватному підприємству за договором від 01.01.2024 р., однак право оренди зареєстровано у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно лише 01.04.2024 р. Як оскаржити ППР, щоб МПЗ було нараховано лише за січень – березень 2024 року?
    07.08.202623
  • Розповсюдження рекламних оголошень ФОП у 2026 році: ризики та алгоритм дій за Законом «Про рекламу» та ПКУ (аудіоверсія)
    У рамках договору ФОП з громадською організацією, ФОП має провести соціальний (безкоштовний для фізосіб) захід. Реєстрацію на цей захід ФОП проводить через номер телефону, який зазначено у листівках, які він розклеїв на стовпах району та суспільних рекламних дошках. Звіт для ГО по запиту на реєстрацію - це фото цих рекламних об'яв. Чи виникає у ФОПа зобов'язання по реєстрації цієї рекламної кампанії? Чи є будь які податкові наслідки по розповсюдженню цих об'яв?
    06.08.202629
  • Премія засновнику компанії у 2026 році: оподаткування, нарахування та ризики за ПКУ (аудіоверсія)
    Як правильно нарахувати та оподатковувати премію засновнику компанії у 2026 році з урахуванням вимог ПКУ, щоб уникнути ризиків з боку ДПС?
    04.08.202656