Фізособа-резидент України працює за кордоном: які особливості оподаткування?

Оподаткування іноземного доходу

Платниками ПДФО відповідно до пп. 162.1.1 ПКУ є фізичні особи – резиденти, які отримують, серед іншого, іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ПКУ).

Відповідно до пп. 13.3 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана ВРУ.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами (пп. 14.1.55 ПКУ).

У разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.1 ПКУ (див. пп. 170.11.1 ПКУ). Тобто, за ставкою ПДФО 18%.

Окрім того, з отриманого доходу сплачується ВЗ за ставкою 1,5%.

Декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним (пп. 49.18.4 ПКУ).

ПДФО і ВЗ, визначені в декларації, сплачуються до 01 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ПКУ).

Разом з тим згідно з пп. 13.4 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до пп. 13.5 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Про особливості легалізації довідок ми писали тут.

Відповідно до пп. 170.11.2 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Наприклад, між Україною і Федеративною Республікою Німеччина (ФРН) є Угода про уникнення подвійного оподаткування, ратифікована Законом від 22.11.95 р. № 449/95-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цієї Угоди, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються в другій Договірній Державі, якщо тільки робота за наймом здійснюється там.

Тобто, якщо фізична особа резидент працює за трудовим договором у ФРН, оподатковуватися такі доходи повинні тільки у ФРН.

Але, як ми зазначили вище, фізична особа резидент має також подати декларацію і сплатити податки в Україні.

Для уникнення подвійного оподаткування потрібно у відповідному податковому органі ФРН отримати та легалізувати довідку щодо суми отриманого доходу та сплаченого податку.

Така довідка повинна мати в тому числі нотаріально засвідчений переклад українською. Саме так консультує податкова, відповідаючи на питання в категорії 103.19, ЗІР: «Чи потрібно ФО, яка отримала іноземний дохід, здійснювати переклад довідки про суму сплаченого ПДФО, а також про базу та/або об’єкт оподаткування?».

Зазначену довідку і її переклад прикладають до декларації. На суму утриманого в ФРН податку з громадян зменшують суму нарахованого в декларації ПДФО.

Але поширюється ця Угода тільки на ПДФО (п. 3 ст. 2 Угоди). І не поширюється на ВЗ. Тому ВЗ резиденту доведеться утримувати, нараховувати і сплачувати в будь-якому разі.

Щодо податкового резидентства

Вище ми зазначили, що подавати декларацію, утримувати ПДФО, ВЗ, отримувати довідку тощо повинна фізособа резидент.

Отже, якщо вона не є резидентом, то не повинна цього робити.

Хто така фізособа – резидент?

Відповідно до п. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Далі в пп. 14.1.213 ПКУ сказано, що достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Далі в цьому підпункті написано, що достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

В розглядуваній ситуації фізособа зареєстрована як ФОП в Україні. На наш погляд, це підстава залишатися резидентом України, навіть якщо строк перебування в Україні менше 183 дні на рік.

Підтвердити свій резидентський статус ФОП може відповідною довідкою. Отримати таку довідку можна в електронній формі, про що ми писали тут.

Але оскільки поняття податкового резидентства сформульовано досить неконкретно, може бути доречним отримати з цього питання ІПК.