• Посилання скопійовано

Пролонгація договору кредиту за попередній період

Підприємство у 2007 році отримало кредит від нерезидента, строк погашення якого 31.12.2017 р. На сьогодні не підписана пролонгація, однак відсотки за 2018-2021 рік нараховувались. Які наслідки в оподаткуванні можуть бути? Чи можна підписати додаткову угоду із зазначенням, що вона діє з 01.01.2018 р.?

Як передбачено пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що наведено вище.

Разом з цим, згідно з ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

При цьому, як визначено у ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк позовної давності по договорам з нерезидентами становить 4-ри роки. Але, якщо сторони продовжують визнавати заборгованість, то вважаємо, що розрахунок строку переривається.

Тобто, в першу чергу слід звернутись до умов договору. Якщо в ньому визначено, що нарахування процентів здійснюється до моменту погашення заборгованості, то вважаємо, що підприємство цілком може включати до складу витрат нараховані відсотки, навіть якщо пройшов час, в який така заборгованість має бути погашена (із складанням відповідного первинного документу, яким ці відсотки нараховано). Крім того, якщо сторонами така заборгованість визнається і визнавалась протягом цього періоду (наприклад, є листування, акти звірки тощо), то і підстав для її списання і спливу строку позовної давності немає.

І як було зазначено вище, сторони у додатковій умові щодо пролонгації дії строку договору або погашення боргу, можуть встановити, що її умови застосовуються до відносин і за період починаючи з 2018 року.

Відповідно, якщо заборгованість підприємством продовжувала визнаватись і визнавались нараховані відсотки, (передбачено, що вони нараховуються до терміну погашення заборгованості, а не спливу терміну її погашення встановленого в договорі), то вважаємо, що негативних наслідків в оподаткуванні не виникне.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Оплата операції фізособі: податкові наслідки
    Підприємство хоче оплатити медичну операцію фізичній особі, яка не є її працівником. Які податкові наслідки у підприємства та фізичної особи? Як оформити оплату?
    02.05.202415
  • Особливості плати за землю за пп. 284.4 ПКУ
    Підприємство займається діяльністю за кодом КВЕД 08.11. Має держакт на право постійного користування земельною ділянкою площею 25,0856 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Але в спецдозволі на користування надрами зазначено тільки 16,2 га з ймовірними покладами корисних копалин. Як застосовувати пп. 284.4 ПКУ?
    02.05.202420
  • Як оформити та оподаткувати безповоротну фіндопомогу фізособі?
    Як документально оформити надання від ТОВ безповоротної фінансової допомоги фізособі - працівнику або непрацівнику ТОВ? Чи обов’язково зазначати підставу надання фіндопомоги, якщо зі всієї суми будуть сплачуються податки?
    02.05.2024305
  • Придбали майновий комплекс, а землю не оформили: хто сплачує земельний податок?
    Підприємство придбало нежитловий майновий комплекс (виробничі, адміністративні, господарські будівлі). Оформлення земельної ділянки під будівлями не було проведено. Підприємство проводить дії по укладанню договору оренди земельної ділянки з місцевою територіальною громадою. Ці приміщення здаються в оренду. Чи є у підприємства підстави сплачувати земельний податок?
    01.05.2024199
  • Хто сплачує податок на нежитлову нерухомість, якщо її передано в оренду?
    Фізична особа – власник нежитлового приміщення (склад для зберігання зерна) передала його в оренду ТОВ. ТОВ використовує його за цільовим призначенням. Хто в даному випадку є платником податку на нерухомість?
    30.04.202430