Оподаткування при продажу права вимоги боргу фізособі за ціною нижче придбання

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО і ВЗ при продажу ТОВ права вимоги фізособі?

Ні, тому що фізособа купує право вимоги, а не продає, отримуючи дохід. Тому при продажу права вимоги ТОВ не утримує ПДФО і ВЗ, адже дохід у фізособи не виникає.

Єдине – тут може виникати додаткове благо на суму знижки. Якщо воно дійсно виникає, то таке благо потрібно оподатковувати. Але чи виникає таке благо?

Чи виникає додаткове благо в разі продажу права вимоги нижче ціни придбання?

До складу оподатковуваного доходу фізособи включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді в тому числі суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. 

Причому згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. 

Далі в пп. 14.1.71 ПКУ наведені випадки визначення звичайних цін для окремих ситуацій, серед яких розглядувана нами ситуація не відноситься. Таким чином, в розглядуваній ситуації звичайна ціна визначається за загальним правилом, тобто, звичайною є договірна ціна.

У другому реченні пп. 14.1.71 ПКУ зазначено, що якщо не доведене зворотне, звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Податкова на практиці це трактує таким чином, що звичайна ціна має відповідати ринковій ціні. Але це не так.

Адже в цьому реченні не сказано, що якщо звичайна (по суті – договірна) не відповідає ринковій ціні, то за звичайну потрібно брати ринкову.

Але в будь-якому разі, при визначенні звичайної ціни вона не прирівнюється до ціни придбання права вимоги.

Тому, на наш погляд, сам по собі факт продажу права вимоги нижче ціни придбання не свідчить про продаж такого права нижче звичайної ціни.

З огляду на ці аргументи, підстав для встановлення додаткового блага немає.

Хоча можемо припустити, що податкова при перевірці матиме іншу точку зору. Проте в будь-якому разі вона порівнюватиме договірну ціну права вимоги не з вартістю його придбання, а з ринковою вартістю.

А як визначити ринкову вартість права вимоги – незрозуміло. Адже, скоріш за все, ринку, на якому продають права вимоги і на якому встановлюється ринкова ціна, може не бути.

Хоча на практиці податкова може за основу взяти ставку банківського кредиту і вважати, що якщо право вимоги продане з дисконтом у сумі, яка перевищує ставки такого кредиту, на таку суму перевищення виникає додаткове благо.

По суті в цьому питанні відкривається широке поле для різних тлумачень і зловживань.

Хоча, знову-таки, скажемо, на наш погляд, звичайною ціною є договірна ціна і додаткового блага тут не виникає в принципі.

Але для уникнення можливих непорозумінь з податковою може бути доцільним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Якщо право вимоги купує ФОП групи 3 з метою використання у власній діяльності, немає підстав говорити про наявність додаткового блага. Адже згідно з пп. 2 п. 297.1 ПКУ ПДФО не нараховується стосовно доходів, які отримують ФОП на ЄП в результаті господарської діяльності.

Крім цього, дохід може виникнути у майбутньому, коли фізособа отримає за правом вимоги суму більшу, ніж вона заплатила за це право. Подібну ситуацію ми розглядали тут. Фізособа отримала право вимоги безкоштовно, і відповідно, матиме дохід у той момент, коли отримає кошти за таким правом.

 ***

Читайте також: Додаткове благо – оподатковуємо і відображаємо в формі №1ДФ