• Посилання скопійовано

Доходи нерезиденту через агента: що з податком на репатріацію?

За ліцензійною угодою з нерезидентом, платежі оплачуються агенту, зареєстрованому в Україні. Чи слід українському СГ при виплаті доходу агенту утримувати податок на репатріацію?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Для всіх українських СГ у випадку виплати "українських доходів"  нерезидентам встановлено обов’язок сплатити під час такої виплати податок з доходів нерезидентів (податок на репатріацію). У разі виплати доходів нерезидентам у звітному році український СГ повинен подати за звітний рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України, визначений у пп. 141.4.1 ПКУ, зокрема, у ньому є згадка про роялті, якщо договором передається лише право на використання без передачі прав на об’єкт ІВ. Наявність ліцензійного договору та встановлена плата у вигляді ліцензійного платежу зовсім не означають, що такі платежі є роялті. Для СГ є важливим з’ясувати суть та класифікацію такого платежу, адже саме від цього залежить оподаткування. Норма пп. 14.1.225 ПКУ визначає, які платежі вважаються роялті, а також за яких умов такий платіж не є такою винагородою.  Тож, якщо винагорода за ліцензійною угодою вважається звичайною оплатою за надання послуг і є виручкою нерезидента, вимог утримувати податок взагалі не має.

Якщо виплати здійснюються через посередника, вкрай важливо уважно ознайомитись з умовами договору а також із статусом отримувачів коштів. Договір та первинні документи будуть розкривати суть конкретної операції. І на підставі цих документів формується облік витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань.

Враховуючи, що у 2020 році пп. 141.4.8 ПКУ був виключений Законом №466, тепер обов’язок сплати податку на репатріацію покладається на особу, яка здійснює виплату нерезиденту доходу з джерелом його походження з України.

Якщо у нерезидента на території України є представництво, у цьому випадку український СГ отримувач послуг за ліцензійною угодою, сплачує ліцензійні платежі такому представництву. У цьому випадку сплачувати СГ податок не потрібно. У пп. 141.4.2 ПКУ уточнюється, що вимоги утримувати податок не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Підтверджують це і податкові органи (рубрика ЗІР, підкатегорія 102.16): "При виплаті нерезиденту доходу (прибутку) з джерелом походження з України через постійне представництво нерезидента, податок, визначений відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до пп. 141.4.7 ПКУ”.

Проте, якщо оплата здійснюється на пряму нерезиденту-ліцензіару, у цьому випадку ліцензіат повинен сплатити податок з доходів нерезидента самостійно за правилами  пп. 141.4.2 ПКУ.

При виплаті доходів, які визначені у пп. 141.4.1 ПКУ податок утримують з таких доходів за їх рахунок (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ, зокрема, реклами). Ставка податку у більшості випадків - 15%, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. У цьому випадку слід врахувати норми ст. 103 ПКУ. За пп. 103.3 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Податок слід сплатити на дату виплати доходів. Це означає, якщо доходи згідно з договором нараховані в одному місяці, проте сплачуються в наступному, саме за фактом сплати слід сплатити податок. Розраховується сума податку за курсом НБУ на дату виплати.

Але у пп. 141.4.2 ПКУ  є певна особливість. Якщо податковий агент не сплатив вчасно податок, податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

 

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД

де:

  • Пс - сума податку до сплати;
  • СД - сума виплаченого доходу;
  • СП - ставка податку, встановлена пп. 141.4.2 ПКУ.

 

До платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше за встановлений термін, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Пільга з податку на нерухомість для об'єктів понад 300 кв. м
    Чи поширюється пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнята органом місцевого самоврядування для певних категорій громадян, до збільшеної суми Податку на 25000 грн, якщо у власності платника податку перебуває об’єкт (об’єкти) житлової нерухомості загальною площею більше 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку)?
    10.08.202637
  • Дата виникнення права на пільгу із земельного податку
    З якої дати бюджетна установа, яка користується пільгою та надає в оренду приміщення не бюджетній установі, набуває право на пільгу по земельному податку за земельну ділянку під таким приміщенням, якщо припиняється договір оренди: з дати припинення дії договору оренди чи з наступного місяця?
    10.08.202626
  • Податкова неправомірно нарахувала МПЗ фізособі: порядок оскарження у 2026 році (аудіоверсія)
    Фізособа – власник земельної ділянки отримала 29.12.2025 р. податкове повідомлення-рішення (ППР) від 30.06.2025 р. про нарахування МПЗ за весь 2024 рік. При цьому земельна ділянка була передана в оренду приватному підприємству за договором від 01.01.2024 р., однак право оренди зареєстровано у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно лише 01.04.2024 р. Як оскаржити ППР, щоб МПЗ було нараховано лише за січень – березень 2024 року?
    07.08.202623
  • Розповсюдження рекламних оголошень ФОП у 2026 році: ризики та алгоритм дій за Законом «Про рекламу» та ПКУ (аудіоверсія)
    У рамках договору ФОП з громадською організацією, ФОП має провести соціальний (безкоштовний для фізосіб) захід. Реєстрацію на цей захід ФОП проводить через номер телефону, який зазначено у листівках, які він розклеїв на стовпах району та суспільних рекламних дошках. Звіт для ГО по запиту на реєстрацію - це фото цих рекламних об'яв. Чи виникає у ФОПа зобов'язання по реєстрації цієї рекламної кампанії? Чи є будь які податкові наслідки по розповсюдженню цих об'яв?
    06.08.202629
  • Премія засновнику компанії у 2026 році: оподаткування, нарахування та ризики за ПКУ (аудіоверсія)
    Як правильно нарахувати та оподатковувати премію засновнику компанії у 2026 році з урахуванням вимог ПКУ, щоб уникнути ризиків з боку ДПС?
    04.08.202656