Оподаткування податком на нерухомість приміщень для тимчасового проживання

Приміщення, призначені для тимчасового проживання виступають об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно у випадку віднесення їх до житлового фонду, та за умови, що вони не підпадають до переліку об’єктів, що не оподатковуються згідно з нормами Податкового кодексу.

Віднесення до житлового фонду визначається їх правовстановлюючими документами (документи, що підтверджують право власності, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін.)

Житловим кодексом України встановлено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях  утворюють житловий фонд.

Житловий будинок - це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості.

Відповідно до Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.09.2005 №175, житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Таким чином, приміщення, призначені для тимчасового проживання (готелі, мотелі, бази відпочинку, санаторії, пансіонати, спортивні та дитячі табори тощо) є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно у випадку віднесення їх до житлового фонду, та які не підпадають під перелік об’єктів, що не оподатковуються згідно з вимогами Податкового кодексу.

Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до норм Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування:

 - об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

 - об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

 - будівлі дитячих будинків сімейного типу;

 - садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

 - об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю; гуртожитки.

Нагадуємо, що оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується  ст.265 Податкового кодексу.