Хто сплачує земподаток: ФОП чи фізособа?

Згідно з пп. 269.1 ПКУ платниками земельного податку є:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• землекористувачі.

При цьому, як роз’яснюють київські податківці, порядок звітування і сплати земельного податку (як ФОП або як фізособою) залежить від того, хто саме зазначений у документах визначених п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону №1952:

• якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу — підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
• у разі, якщо право власності на земділянку, право постійного користування та/або право оренди земділянки оформлено на фізособу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю (пп. 286.5 ПКУ).

Однак, тут варто звернути увагу не те, що відповідно до п. 1 ст. 318 ЦКУ суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ.

Своєю чергою, п. 1 ст. 2 ЦКУ визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Тобто фізособи - підприємці фактично не можуть бути суб’єктами права власності (зокрема, на земельну ділянку)

Проте, мається і інше роз'яснення податківців (підкатегорія 111.01, «ЗІР»), за яким фізична особа – власник земельної ділянки, яка зареєстрована підприємцем – платником єдиного податку (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу – підприємця), у разі надання земельної ділянки в оренду, не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується ним у господарській діяльності з метою отримання доходу.

Крім того у підкатегорії 111.04, «ЗІР» вказано, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не є платниками земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах власності або постійного користування та використовуються ними для провадження господарської діяльності, і відповідно звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності.

Такі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки (свідоцтво про право власності або користування земельною ділянкою).

Таким чином можна зробити висновок, що звітуватись за земельну ділянку як ФОП платник податку зобов’язаний у разі:

• або якщо така земельна ділянка належить на праві власності саме ФОП (хоча як ми зазначили вище, нормами ЦКУ це не передбачено);
• або якщо земельна ділянка використовується у діяльності підприємця, але не є його господарською діяльністю (детальніше роз’яснимо далі при розгляді пільги для платників ЄП).

У іншому ж випадку (якщо, наприклад, земельна ділянка у власності ФО, але не використовується нею у діяльності як ФОП),  то нарахування податку здійснюють податківців про що надсилають відповідне повідомлення до 1 липня, сплатити його потрібно протягом 60 днів з дня вручення (декларацію подавати не потрібно). Тобто порядок звітування такий як для платника податку – фізособи.

Пільги для фізосіб

Згідно з пп. 281.1 ПКУ, від сплати податку звільняються:

• особи з інвалідністю першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, звільнення надається за умови дотримання граничних норм розмірів таких ділянок встановлених п. 281.2 ПКУ.

Пільги для ФОП платника ЄП

За пп. 4 пп. 297.1 ПКУ, платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Своєю чергою, згідно з пп. 14.1.36 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В даному ж випадку, нерухомість, що розміщена не частині земельної ділянки надається у безоплатне користування, а отже, така діяльність не спрямована на отримання доходу. Тому звільнення від сплати земельного податку на ділянку під такою нерухомість не поширюється – підприємець сплачує земельний податок з усього розміру земельної ділянки.

Зверніть увагу, що надавати послуги з оренди підприємцю на загальній системі оподаткування ФОП 2 групи не може (лише як фізособа).

Проте, варто зважати на те між ким укладено договір позички (безоплатного користування) частиною нерухомості. Якщо такий договір укладено саме між ФОП на 2 групі та ФОП на загальній системі оподаткування, то вважаємо, що ФОП платник ЄП має подати Декларацію за ту частинку земельної ділянки яка знаходиться під такою частиною нерухомості (оскільки ця частина фактично використовується у діяльності підприємця, яка, своєю чергою, не є господарською, оскільки не спрямована на отримання доходу). А сума податку за всю іншу частину ділянки нараховується підприємцями як фізичній особі.

Платник плати за землю має право подавати:

• або щомісяця звітну податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним місяцем;
• або подати річну декларації не пізніше 20 лютого поточного року.

Нараховане ж податкове зобов’язання сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо ж договір укладено між ФО та ФОП на загальній системі, то сума податку за всю земельну ділянку нараховують податківці на ФО.

На сам кінець зазначимо, що найбільш безпечним варіантом буде здійснити звірку безпосередньо з податковою щодо суми нарахованого податку і особу, яка зазначена у них як платник земельного податку.