Чи буде фрахт без відповідного договору?

Згідно з пп. «г» пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України (зокрема, до таких доходів належить фрахт) оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Своєю чергою, відповідно до пп. 141.4.4 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:

• базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
• особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Тут варто звернути увагу, що у пп. 14.1.260 ПКУ наводиться чітке визначення, за яким фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

• перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
• перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Таким чином, оподаткування фрахту та податок на прибуток, що сплачується при виплаті доходу нерезиденту мають місце лише в тих випадках, коли укладено відповідний договір фрахту.

Якщо у інвойсі лише зазначена окремим рядком сума фрахту (без укладання власне самого договору фрахту), це, на нашу думку, не є підставою для нарахування 6% податку. Для підприємства така сума враховується у собівартості придбаного товару. Окрім цього варто у договорі з нерезидентом передбачити, що доставку товару забезпечує постачальник, а покупець сплачує за неї окремо.