Головна Усі консультації Оподаткування Інші податки

Як визначається ставка податку на нерухомість, якщо будівля має різні приміщення?

Тип об’єкту нежитлової нерухомості (за правом власності) - побутово-управлінське приміщення. У технічному паспорті зазначено: «Офіс із складськими приміщенням». Як в такому випадку визначається ставка податку на нерухомість, якщо для офісних будівель та складів встановлено різні ставки?

Згідно з пп. 266.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Своєю чергою, ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням органу місцевого самоврядування залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості (пп. 266.5.1 ПКУ).

Податківці у «ЗІР» (підкатегорія 106.02) зазначають, що з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Класифікацію будівель та споруд здійснюється відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 див. тут.

Зокрема, одиницею класифікації в класифікаторі в основному є окрема будівля чи інженерна споруда (будинок,  дорога, трубопровід тощо).

Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо. Тобто під комплексом необхідно розуміти саме декілька окремих будівель, що об’єднано в один комплекс.

Якщо ж має місце одна будівля, яка містить приміщення, що мають різне призначення (як у запитанні - офіс та склад), то такі будівлі повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинне бути визначене так:

  • обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;
  • потім будівля класифікується за методом "згори - донизу". Тобто будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної  площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі;
  • наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу;
  • нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах групи.

Наприклад, маємо будівлю, у якій 55% площі займають адміністративні приміщення – офіси, а 45% займають складські приміщення. І офіси, і складські приміщення відносяться до складу підрозділу нежитлова нерухомість (код 12).

Далі визначаємо групу будівлі. Так, склади відносяться до групи 125 «Будівлі промислові та склади», а офісні приміщення до групи 122 «Будівлі офісні». Далі, відповідно зазначеного роз’яснення вище, визначаємо групу всього приміщення виходячи з відсоткового співвідношення площ приміщень, що належать різним групам. Оскільки до групи 122 «Будівлі офісні» відноситься більша частина площі (55%), то використовується саме ця група із подальшою класифікацією з визначенням підкласу (наприклад, код 1220.9 «Будівлі для конторських адміністративних цілей інші»).

Також варто зазначити, що за пп. 266.7.3 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  • об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  • розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
  • права на користування пільгою із сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

Отже, платник податку визначає тип нерухомості для визначення ставки податку для всієї площі будівлі за наведеною вище методикою, після чого підприємство може звернутися до податківців для підтвердження аналогічного визначення типу об’єкту з їх сторони для уникнення непорозумінь.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Інші податки
Теги:
Будівництво , Нерухомість

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі