Податкові наслідки відсутності подорожніх листів та списання пального

Господарська діяльність

Згідно з пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Своєю чергою, подорожнім листом фіксується робота автомобіля, відповідно така фіксація є підтвердженням зв’язку використання авто у господарських цілях. З позиції автора, одного наказу керівника, що автомобіль використовується в господарській діяльності підприємства недостатньо, оскільки не дає можливості проконтролювати роботу автомобіля під час періоду експлуатації.

Крім того, відсутність оприбуткування і списання пального може бути підставою для податківців вважати, що автомобіль не використовується в господарській діяльності підприємства, оскільки використання автомобіля передбачає і використання пального.

Прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Разом з тим за пп. 138.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
• на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

Водночас, за пп. 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пп. 138.3 ПКУ.

При цьому, як передбачено пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

• витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
• на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку".

Отже, якщо підприємство застосовує податкові різниці, то на суму нарахованої амортизації за бухгалтерським обліком фінрезультат до оподаткування збільшується, а ось зменшити фінрезультат до оподаткування на суму «податкової» амортизації можна лише у випадку підтвердження, що автомобіль використовується в господарській діяльності підприємства.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Якщо платник податку не застосовує податкові різниці, то сума нарахованої амортизація потрапляє до складу витрат і подальшому коригуванню не підлягає. Тобто у такого платника податку негативних наслідків з податку на прибуток не буде.

ПДВ

Згідно з пп. «г» пп. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ за необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пп. 189.ПКУ).

Якщо ж авто придбавалось без ПДВ (наприклад у фізособи), то нараховувати ПЗ з ПДВ за відсутності подорожніх листів не потрібно.

Висновок:

Таким чином, за відсутності документального підтвердження (подорожні листи або ТТН) використання автомобіля в господарській діяльності, для підприємства можуть виникнути такі негативні податкові наслідки:

• відсутність права на зменшення фінрезультату на суму нарахованої амортизації та обов’язок збільшити фінрезультат на вартість ремонту та модернізації (якщо підприємство застосовує податкові коригування);
• обов’язок нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з його балансової вартості (якщо він придбавався з ПДВ).