Алкоголь придбали, а ліцензії на роздрібну торгівлю немає

Чи можливий разовий продаж без ліцензії?

Роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (ст. 1 Закону №3817).

Своєю чергою, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ст. 16 Закону №3817).

Така ж вимога передбачена і п.1.4 Правил №219.

Алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5% об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (ст. 1 Закону №3817).

Звертаємо увагу, що навіть, якщо наведене в умові вино є столовим, його продаж на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ч. 7 ст. 71 Закону №3817).

Отже, якщо ресторан буде продавати алкогольні напої, в тому числі і вино за УКТ ЗЕД 2204, на розлив для споживання в ресторані, необхідно отримати ліцензію. І це не залежить від кількості продажів, разово чи на постійній основі. Ключовим є факт продажу на розлив.

Отже, продавати столове вино на розлив без ліцензії не можна.

Але продати цілу невідкорковану пляшку столового вина не для споживання в ресторані без ліцензії можна – див. консультацію податківців тут. Акцизні марки для столового вина не обов’язкові – про це див. тут, але роздрібний продаж столового вина обов’язково повинен реєструватись через РРО. Також треба буде сплатити акцизний податок і подати декларацію з акцизу тільки за той місяць, в якому було здійснено продаж вина. Надалі не потрібно буде подавати пусті акцизні декларації, тому що ресторан не має ліцензії. Докладніше про це – тут.

Якщо це вино було придбане через підзвітну особу, яка надала чек РРО про таке придбання, ми не рекомендуємо продавати таке вино навіть у цілих пляшках. Цю проблему ми розглядали тут.

А якщо використати вино для приготування фірмових страв?

«Суб’єкт господарювання ресторанного господарства при здійсненні роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва (кулінарними виробами, борошняними кондитерськими і булочними виробами, кавою, чаєм або шоколадом) з доданням алкогольних напоїв, за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією, не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» - саме таку відповідь дали податківці у ЗІР 113.03, відповідаючи на питання: «Чи потрібна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями СГ, який здійснює діяльність у ресторанному господарстві та використовує для виробництва фірмових страв, кулінарних виробів алкогольні напої або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад?».

Аналізуючи цю консультацію, потрібно врахувати два основні моменти, зокрема:

1) Продукція має бути власного виробництва.

Відповідно до пп.1.3 Правил №219, продукція власного виробництва – це продукція, яку виробляють заклади ресторанного господарства і продають як кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби.

Кулінарна продукція - сукупність страв, кулінарних виробів та кулінарних напівфабрикатів.

Кулінарний виріб - харчовий продукт (сукупність харчових продуктів), доведений до готовності, але може вимагати незначного додаткового оброблення (охолодження, розігрівання, порціювання та оформлення).

Харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання людьми або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим (ч. 92 ст. 1 Закону про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів).

Якщо простими словами, то для ресторану продукцією власного виробництва є харчовий продукт , який кухар доводить до стану готовності, тобто до стану, в якому він може бути спожитий клієнтом ресторану.

2) Додержання технологічних режимів виробництва.

Пунктом 2.2 Правил №219 визначено, що технологічні режими виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозамінність, режим кулінарного оброблення сировини тощо) визначаються збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.

Суб'єкти  господарювання можуть самостійно розробляти фірмові страви та вироби. Технологічна документація на фірмові страви та вироби складається у довільній формі та затверджується керівником суб'єкта господарювання у сфері ресторанного господарства

Своєю чергою, фірмова страва - страва (кулінарний, борошняний кондитерський виріб), що її готують у конкретному закладі (підприємстві) ресторанного господарства за оригінальною авторською рецептурою із присвоєнням їй фірмової назви, на яку розповсюджується право захисту інтелектуальної власності.

Якщо у ресторані є фірмова страва, то має бути і авторське право на назву.

Технологічна документація на страви та вироби – документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів (пп. 1.3 Правил №219).

Тобто якщо у ТОВ наявна технологічна документація, відповідно до якої передбачено використання алкоголю при приготуванні страв, зокрема, вина, то ліцензію отримувати не потрібно.

Зауважимо, що відповідно до ст. 15 Закону №481, який діє до 01.01.2025 р., зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання. Але Закон №481 не поширюється на роздрібну торгівлю столовими винами (якщо столові вина окремо не згадані в тій чи іншій нормі), тому роздрібні продавці виключно столових вин можуть не вносити в Єдиний реєстр свій пункт торгівлі – про це пишуть і податківці тут.

Таким чином:

• ТОВ може продати алкоголь на розлив у стінах ресторану тільки за наявності ліцензії навіть, якщо це вино столове;
• Можна продавати вино не на розлив і не для споживання у ресторані, але такий продаж обов’язково реєструється через РРО, оподатковується акцизом та відображається в акцизній декларації;
• За наявності технологічної документації, відповідно до якої передбачено використання алкоголю при приготуванні страв, ліцензію на роздрібний продаж отримувати не потрібно. Тому відповідно до наведеної умови доцільно переглянути рецептуру і за необхідності додати вино;
• ТОВ не зобов’язане вносити місце зберігання алкоголю до Єдиного реєстру таких місць, якщо придбане вино буде зберігатися тільки в ресторані.

 ***

Також читайте: Чи може ресторан придбати алкогольні напої через підзвітну особу?