Пальне у тарі до 5 літрів: акцизний податок та ліцензії

Запитання:

1. Чи має право підприємство згідно з законодавством України реалізовувати з 1 липня 2019 року залишки рідини, придбані до 01.07.2019 р. у бочках по 200 літрів та розфасовані нами у 5 літрові каністри, без придбання ліцензії на реалізацію та зберігання пального?

2. Чи повинно підприємство реєструвати акцизні накладні, якщо відпуск товару здійснюється у споживчій тарі до 5 літрів, але товар був придбаний у 200 літрових бочках?

3. Якщо нова поставка товару буде імпортована виключно у споживчій тарі по 5 літрів, чи потрібно надалі підприємству:

• бути зареєстрованими як платник акцизного податку?
• мати зареєстрований акцизний склад та реєструвати акцизні накладні?
• мати ліцензію на реалізацію чи на зберігання товару?

 Відповідь:

Перш за все відмітимо, що як для цілей ПКУ, так і Закону №481 під пальним слід розуміти пальне, УКТ ЗЕД яких перелічені у пп. 215.3.4 ПКУ. Про це ми зазначали тут. Оскільки товари із УКТ ЗЕД 2710 12 25 00 та 2710 12 90 00 згадуються у пп. 215.3.4 ПКУ, то такі товари є пальним для цілей оподаткування акцизним податком та для цілей ліцензування.

Питання 1

Продаж фасованого пального вимагає наявності оптової ліцензії на обіг пального (ІПК ДПС у Сумській області від 25.07.2019 р. №3456/8/18-28-40-03-28/ІПК). Адже ст. 1 Закону №481 визначено, що оптова торгівля — діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання. Тоді як роздрібна торгівля пальним передбачає продаж пального з використанням паливо- або оливороздавальних колонок.

Тому, якщо пальне фасоване (відбувається перетворення товарів для наступної їх реалізації), то торгівля ним відповідає визначенню оптової торгівлі, навіть якщо покупцями виступатимуть фізособи.

Що стосується ліцензії на зберігання, то відповідно до ст. 15 Закону №481 суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Питання 2

Тут, на жаль, ПКУ містить неоднозначності. Так, в пп. 14.1.212 ПКУ, в якій визначено що є реалізацією пального, а що ні, серед винятків згадані тільки виробники. Про фасувальників ані слова. Тож із самої норми пп. 14.1.212 ПКУ випливає, що особи, що продають у «до 5-літровій» тарі пальне, яке вони самі розфасували, реалізацію пального не здійснюють. Ну, а якщо немає ніякої реалізації – то яка ж тоді АН? Втім, не все так просто.

На замітку!

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (пп. 14.1.212 ПКУ).

Справа в тому, що водночас згідно з абз. 3 пп. 231.1 ПКУ не лише виробник пального, а й особа, що здійснює розлив пального в споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на об’єми такого пального.

Згідно з п. 4 р. ІІ Порядку №262 у відповідному рядку АН зазначається ознака напрямів використання пального, в тому числі «1» — реалізація пального в споживчій тарі ємністю до 5 л виробником або особою, яка здійснила розлив пального у таку тару.

Тут явно йде «нестиковка» норм, адже в одній нормі згадується лише про виробника, в іншій й про виробника й про фасувальника.

Якщо зважати на вимоги норми пп. 231.1 ПКУ щодо складання АН, та з огляду на те, що у пп. 14.1.212 ПКУ не згадуються фасувальники, то виходитиме така ситуація:

Фасувальник «до 5-літрового» пального складе при відпуску на себе АН. Ці об’єми зайдуть на нього в СЕАРП і ляжуть на залишки. Далі відвантаження цього пального його покупцям уже не вважається реалізацією пального в розумінні вже вище згаданої норми пп. 14.1.212 ПКУ, тобто не вимагає складання АН. У результаті — залишки на складі в СЕАРП пального у цього «платника» будуть рости, а витрата відсутня. Тобто в СЕАРП за таким «платником» будуть висіти фіктивні залишки «до 5-літрового» пального, яке він, не порушивши ПКУ, ніяк списати не зможе.

Якщо ж вважати, що у нормі пп. 14.1.212 ПКУ законодавець забувся поряд із виробниками згадати й фасувальників, тобто вважати, що операції із реалізації як виробниками, так і фасувальниками, пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) є реалізацією пального. У такому разі залишків у СЕАРП не буде, адже АН складеться при фасуванні та АН при його реалізації.

З огляду на вищесказане, радимо отримати власну ІПК із цього приводу.

Питання 3

Відповідно до ІПК від 19.09.2019 р. №294/99-00-04-02-06-15/ІПК при ввезенні з 01.07.2019 р. на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону №481.

Про це вони також зазначали в ІПК ДПС від 13.09.2019 р. №172/6/99-00-04-02-06-15/ІПК, ІПК від 24.07.2019 р. №3444/6/99-99-12-03-03-15/ІПК та у підкатегорії 116.13.03, «ЗІР»[1].

Що стосується ліцензії на зберігання такого пального, то, вважаємо, що й вона не потрібна з огляду на лояльну позицію ДПС. Так, в ІПК  від 15.08.2019 р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК податківці відповіли, що у розумінні Закону №481, суб'єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

З огляду на це бачимо, що податківці погоджуються із нами, що ліцензію на зберігання пального слід отримувати, якщо пальне зберігається у стаціонарних ємностях, які мають чітку прив’язку до місця (території).

Втім, наразі йдеться про індивідуальну консультацію, а вона надавалась конкретному платнику податків і захистить від штрафів лише його. Тому, аби уникнути непорозумінь із контролюючим органом, радимо отримати власну ІПК. Детальний аналіз цієї ІПК ми розглядали тут.