• Посилання скопійовано

Працівник за дорученням підприємства придбати товар за кордоном не може

Чи може працівник за дорученням підприємства придбати товар за кордоном?

Придбавати матеріальні цінності за кордоном, з подальшим оприбуткуванням їх підприємством, працівник не може. Це випливає зі статті 7 Декрету №15-93, згідно з якою розрахунки між резидентами та нерезидентами у межах торговельного обороту здійснюються виключно через уповноважені банки.

Це ж обмеження діє і для корпоративних карток. Кошти з корпоративного рахунку в іноземній валюті юридичної особи можуть бути використані за допомогою корпоративної картки виключно для:

  • отримання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;
  • здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження і витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України (відповідно до умов Кодексу торгового мореплавання України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух).

Таким чином, за допомогою корпоративної картки (валюти, знятої з цієї картки) працівник, перебуваючи за кордоном у відрядженні, не має права придбавати ТМЦ, оплачувати роботи, послуги для цілей підприємства, за винятком наведеного вище.

Докладно про це ми писали тут.

Однак вихід із цієї ситуації все ж таки є, хоч і не дуже приємний. Перш за все придбання таких ТМЦ може здійснюватись співробітником виключно за власні кошти. Якщо на таке придбання були витрачені кошти підприємства, їх доведеться повернути в касу або на рахунок у повному обсязі. По друге, операція оприбуткування таких ТМЦ оформлюється не авансовим звітом, а окремим договором купівлі-продажу, де однією стороною буде виступати працівник як фізична особа, а другою — підприємство.

Неприємний момент полягає в тому, що таке придбання ТМЦ у працівника стане оподатковуваним доходом такого працівника і буде підлягати оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Яку ж ставку ПДФО при цьому застосовувати?

За загальним правилом п. 173.1 ПКУ, дохід фізособи-резидента від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 ПКУ, тобто 5%.

Згідно з абзацом першим п. 173.2 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п. 173.2 ПКУ).

Крім цього, дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з статтею 173 ПКУ, в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 ПКУ. Тобто якщо такий дохід є оподатковуваним, застосовується ставка ПДФО 18%.

При цьому ставка військового збору з оподатковуваного доходу фізособи буде становити 1,5%.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202539
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025263
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025362
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202560
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025265