Працівник за дорученням підприємства придбати товар за кордоном не може

Придбавати матеріальні цінності за кордоном, з подальшим оприбуткуванням їх підприємством, працівник не може. Це випливає зі статті 7 Декрету №15-93, згідно з якою розрахунки між резидентами та нерезидентами у межах торговельного обороту здійснюються виключно через уповноважені банки.

Це ж обмеження діє і для корпоративних карток. Кошти з корпоративного рахунку в іноземній валюті юридичної особи можуть бути використані за допомогою корпоративної картки виключно для:

• отримання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;
• здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження і витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України (відповідно до умов Кодексу торгового мореплавання України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух).

Таким чином, за допомогою корпоративної картки (валюти, знятої з цієї картки) працівник, перебуваючи за кордоном у відрядженні, не має права придбавати ТМЦ, оплачувати роботи, послуги для цілей підприємства, за винятком наведеного вище.

Докладно про це ми писали тут.

Однак вихід із цієї ситуації все ж таки є, хоч і не дуже приємний. Перш за все придбання таких ТМЦ може здійснюватись співробітником виключно за власні кошти. Якщо на таке придбання були витрачені кошти підприємства, їх доведеться повернути в касу або на рахунок у повному обсязі. По друге, операція оприбуткування таких ТМЦ оформлюється не авансовим звітом, а окремим договором купівлі-продажу, де однією стороною буде виступати працівник як фізична особа, а другою — підприємство.

Неприємний момент полягає в тому, що таке придбання ТМЦ у працівника стане оподатковуваним доходом такого працівника і буде підлягати оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Яку ж ставку ПДФО при цьому застосовувати?

За загальним правилом п. 173.1 ПКУ, дохід фізособи-резидента від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 ПКУ, тобто 5%.

Згідно з абзацом першим п. 173.2 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п. 173.2 ПКУ).

Крім цього, дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з статтею 173 ПКУ, в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 ПКУ. Тобто якщо такий дохід є оподатковуваним, застосовується ставка ПДФО 18%.

При цьому ставка військового збору з оподатковуваного доходу фізособи буде становити 1,5%.