• Посилання скопійовано

Працівник за дорученням підприємства придбати товар за кордоном не може

Чи може працівник за дорученням підприємства придбати товар за кордоном?

Придбавати матеріальні цінності за кордоном, з подальшим оприбуткуванням їх підприємством, працівник не може. Це випливає зі статті 7 Декрету №15-93, згідно з якою розрахунки між резидентами та нерезидентами у межах торговельного обороту здійснюються виключно через уповноважені банки.

Це ж обмеження діє і для корпоративних карток. Кошти з корпоративного рахунку в іноземній валюті юридичної особи можуть бути використані за допомогою корпоративної картки виключно для:

  • отримання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;
  • здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження і витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України (відповідно до умов Кодексу торгового мореплавання України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух).

Таким чином, за допомогою корпоративної картки (валюти, знятої з цієї картки) працівник, перебуваючи за кордоном у відрядженні, не має права придбавати ТМЦ, оплачувати роботи, послуги для цілей підприємства, за винятком наведеного вище.

Докладно про це ми писали тут.

Однак вихід із цієї ситуації все ж таки є, хоч і не дуже приємний. Перш за все придбання таких ТМЦ може здійснюватись співробітником виключно за власні кошти. Якщо на таке придбання були витрачені кошти підприємства, їх доведеться повернути в касу або на рахунок у повному обсязі. По друге, операція оприбуткування таких ТМЦ оформлюється не авансовим звітом, а окремим договором купівлі-продажу, де однією стороною буде виступати працівник як фізична особа, а другою — підприємство.

Неприємний момент полягає в тому, що таке придбання ТМЦ у працівника стане оподатковуваним доходом такого працівника і буде підлягати оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Яку ж ставку ПДФО при цьому застосовувати?

За загальним правилом п. 173.1 ПКУ, дохід фізособи-резидента від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 ПКУ, тобто 5%.

Згідно з абзацом першим п. 173.2 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п. 173.2 ПКУ).

Крім цього, дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з статтею 173 ПКУ, в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 ПКУ. Тобто якщо такий дохід є оподатковуваним, застосовується ставка ПДФО 18%.

При цьому ставка військового збору з оподатковуваного доходу фізособи буде становити 1,5%.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202418
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281