• Посилання скопійовано

Санкції за порушення строків у сфері ЗЕД

Які санкції можуть бути застосовані до суб’єкта ЗЕД за неповернення валютної виручки, ненадходження товару в установлений законодавством строк?

Строки розрахунків за експортними, імпортними операціями визначено статтями 1 та 2 Закону №185.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Нацбанком України відповідно до  зазначених статей, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Контролюючі органи мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену ст. 4 зазначеного Закону.

Крім того, за порушення Закону №959 або пов’язаних із ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, передбачені ст. 37 цього Закону, а саме:

  • індивідуальний режим ліцензування — застосовується у випадках порушення суб’єктами Закону №959 та/або пов’язаних із ним законів України (зокрема, Декрету №15-93, Закону №185, Закону №5061 та ін.), що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
  • тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності — у випадках порушення Закону №959 або пов’язаних із ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Зазначені санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів фіскальної та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінпослуг, та Нацбанку України або за рішенням суду.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Залік дебіторки нерезидента за експортом, що не перевищує 400 тис. грн, із заборгованістю по виплаті дивідендів
    ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та нерезидентом заборгованості за експортом і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експорта не перевищує еквівалент 400 тис. грн та операція не підлягає валютному нагляду
    02.03.202623
  • Експорт РЕЗ-товарів за періодичною МД: як оформляти РК?
    Підприємство здійснює експорт сільгосппродукції що підпадає під режим експортного забезпечення (РЕЗ). Оформлено періодичну митну декларацію (МД). Після чого товар вивозився двома частинами різними датами. Оформлено дві МД з різними датами перетину кордону. Яким чином оформити РК з метою приведення показників ПН у відповідність з показниками МД?
    16.02.202635
  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202656
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202563
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202558