• Посилання скопійовано

Санкції за порушення строків у сфері ЗЕД

Які санкції можуть бути застосовані до суб’єкта ЗЕД за неповернення валютної виручки, ненадходження товару в установлений законодавством строк?

Строки розрахунків за експортними, імпортними операціями визначено статтями 1 та 2 Закону № 185.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Нацбанком України відповідно до  зазначених статей, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Контролюючі органи мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену ст. 4 зазначеного Закону.

Крім того, за порушення Закону № 959 або пов’язаних із ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, передбачені ст. 37 цього Закону, а саме:

  • індивідуальний режим ліцензування — застосовується у випадках порушення суб’єктами Закону №959 та/або пов’язаних із ним законів України (зокрема, Декрету №15-93, Закону № 185, Закону №5061 та ін.), що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
  • тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності — у випадках порушення Закону № 959 або пов’язаних із ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Зазначені санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів фіскальної та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінпослуг, та Нацбанку України або за рішенням суду.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242