• Посилання скопійовано

Іноземні інвестиції можна здійснювати і без інвестиційних рахунків

Нерезидент-засновник планує збільшити статутний капітал підприємства. Чи може він внести внесок до статутного фонду через свого представника фізособу – громадянина України в гривнях шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємства? Чи не буде це порушенням законодавства?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.03.96 р. №93/96-ВР “Про режим іноземного інвестування”:

  • іноземні інвестори — це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, у т.ч. й фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
  • іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції (ст.  2 Закону №93/96) можуть здійснюватися у вигляді, зокрема:

  • іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • валюти України - відповідно до законодавства України.

Отже, на нашу думку, іноземний інвестор — фізична особа може вносити внески до статутного капіталу українського підприємства як в іноземній валюті, так і у валюті України.

Порядок здійснення іноземних інвестицій наведений у Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене Постановою НБУ від 10 серпня 2005 р. №280.

Так, відповідно до п. 2.1 для здійснення іноземних інвестицій в Україну іноземний інвестор має право:

  • відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону;
  • перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну валюту із-за кордону;
  • здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції;
  • перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях та іноземній валюті на поточний рахунок резидента, інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора або кореспондентський рахунок іноземного центрального банку;
  • перераховувати кошти в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та гривні з власного поточного рахунку фізичної особи - нерезидента в уповноваженому банку на її інвестиційний рахунок;
  • перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях на відкритий в уповноваженому банку рахунок міжнародної фінансової організації, яка має дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій на території України, для інвестування коштів у ці облігації.

Нагадаємо, що ще у 2010 році Законом №2155 були скасовані тимчасові обмеження, що були передбачені Законом України від 23.06.2009 р. №1533-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи", а виключено ч. 2 ст. 2 Закону №93/96, яка встановлювала обов’язковість здійснення іноземних інвестицій виключно у гривнях та через інвестиційні рахунки.

Отже, насьогодні законодавчих обмежень щодо внесення іноземних інвестицій  в гривні шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємства немає.

Внести такі кошти на поточний рахунок підприємства від імені засновника — нерезидента може й  уповноважена особа - громадянин України. Але, тут також потрібно врахувати, що оскільки збільшення статутного капіталу супроводжується внесенням змін до статуту, підписи на якому посвідчуються нотаріально, такому засновнику-нерезиденту потрібно буде подбати не лише про здійснення коштів від його імені, а й про підписи на статуті та протоколі загальних зборів засновників (рішення одного власника українського підприємства) про внесення змін до статутного капіталу уповноваженою особою (цією ж самою, що вносить кошти, або іншою).

Тому, довіреність має бути оформлена за правилами країни-нерезидента з апостилем та з/без можливості підпису на статуті та протоколі (рішенні) про зміни розміру статутного капіталу.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Який код УКТ ЗЕД вказати при списанні товару, придбаного більше 10 років тому?
    Підприємство списує матеріали, придбані у 2006 році. У зв’язку зі змінами, в зведеній ПН з кодом причини 13 треба вказувати УКТ ЗЕД. Наразі чинна версія УКТ ЗЕД 2020 року. Який УКТ ЗЕД зазначити в ПН?
    13.11.202449
  • Помилка у митній вартості товару та аркуш коригування до МД
    Підприємство розмитнило передоплачений товар, вартість якого була 41705 євро. При розмитненні товара була допущена помилка в МД у митній вартості, яку зазначили в сумі 41500 євро. Фактично був отриманий весь товар на суму 41705 євро. Тепер митниця буде оформляти аркуш коригування і донараховувати мито і ПДВ на 205 євро. Як це відобразити в обліку?
    08.10.202481
  • Експорт виставкових зразків готової продукції за ціною нижчою від собівартості
    Підприємство на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, виробник меблів. Воно бере участь у виставці меблів за кордоном. Для тимчасового вивезення меблів на виставку скористалися послугою Карнет. Під час виставки знайшли покупця на виставкові меблі. Позаяк меблі під час виставки частково втратили свій вигляд, чи можна продати їх за собівартістю або ціною нижчою від собівартості? Якщо так, то які особливості такого продажу?
    27.09.202466
  • Податок з доходів нерезидента, який надає посередницькі послуги резиденту
    Підприємство – резидент України уклало договір з резидентом Польщі - E100 International Trade (є довідка резидента). Підприємство сплачує авансові платежі – компенсація дорожнього збору, переправи поромом та винагорода. Протягом місяця резидент витрачає ці кошти, а за результатами місяця нерезидент надає акт, зазначаючи фактичні витрати. Як оподаткувати ці виплати?
    27.09.202444
  • Що робити, якщо імпортували товар за 1200 євро, а повернули постачальнику за 1600 євро?
    Підприємство придбало товар у нерезидента за 1200 євро. Товар не задовольнив покупця, тому постачальник погодився на повернення товару і коштів, а також компенсувати транспортні витрати. На митниці оформили повернення в режимі експорту, але за імпортним контрактом. Інвойс постачальнику і вартість товару згідно з МД - 1800 євро: 1200 євро + 600 євро вартість транспортних послуг. Як відобразити це в бухобліку: як повернення чи як реалізацію? Чи застосовується ставка ПДВ 0% на всю суму 1800 євро, при тому, що оформлена МД типу ЕК 10, а вказано імпортний контракт?
    18.07.202457