Курс НБУ для оприбуткування імпортованих товарів

Дата оприбуткування товару

Відповідно до п. 5 П(С)БО 9 «Запаси» запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Своєю чергою, активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Тож, якщо підприємство контролює товар, то його можна оприбутковувати як запаси. Втім, що саме слід розуміти під словом «контрольовані» на законодавчому рівні не закріплено. А тому звернемося до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), які допоможуть зорієнтуватися у цій ситуації.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки (ст. 334 ЦКУ).

Отже, на нашу думку, датою оприбуткування активів повинна бути дата переходу права власності, зазначена в ЗЕД-договорі.

Доволі часто в договорах прописують, що перехід права власності та ризиків відбувається на дату закінчення митних процедур на території України. В такому випадку дата оприбуткування - це дата остаточного оформлення ВМД, тобто дата випуску товарів з митного контролю.

У будь-якому випадку радимо для правильного визначення дати оприбуткування товару керуватися умовами договору поставки товару. Якщо у ньому не визначений момент переходу права власності, то слід керуватися моментом переходу ризиків за правилами ІНКОТЕРМС, якщо ж й це не прописано у договорі – тоді загальним правилом, прописним у ст. 334 ЦКУ.

Курс оприбуткування товару

В бухгалтерському обліку усі товари, як придбані в Україні, так і імпортні, обліковуються за вартістю в національній валюті (гривні). 

Якщо перша подія – отримання (оприбуткування) імпортного товару, за який оплата ще не проводилася, то його первісна вартість визначається відповідно до п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», тобто із застосуванням курсу НБУ на дату визнання таких товарів активами в бухгалтерському обліку.

Якщо ж перша подія – перерахування передоплати імпортеру за товар, то його первісна вартість такого товару визначається відповідно до п. 6 П(С)БО 21, тобто із застосуванням валютного курсу на дату сплати передоплати.

Курсові різниці

Згідно з п. 8 П(С)БО 21 курсові різниці визначаються лише за монетарними статтями в іноземній валюті. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 монетарні статті — це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані чи сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

В ситуації з імпортом товарів можуть виникнути наступні інвалютні статті балансу:

- розрахунки за акредитивом (оскільки кошти під забезпечення акредитиву надаються в іноземній валюті) та, відповідно, кошти на валютному рахунку в банку

- дебіторська заборгованість нерезидента (якщо першою подією була передоплата)  або кредиторська заборгованість перед нерезидентом (якщо першою подією було відвантаження товару покупцю і перехід права власності на такий товар відбувся до його оплати).

З наведених статей балансу безумовно монетарними є розрахунки за акредитивом та кошти на валютному рахунку. Відповідно до листа Мінфіну від 11.04.2006 р. №31-34000-20-16/7367 кошти, що резервуються банком під відкриття акредитиву відображаються кореспонденцією рахунків: Дт 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» та Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті». Таким чином, кошти під забезпечення акредитиву й надалі відображатимуться у статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» Балансу.

Як наслідок, кошти, що знаходяться на акредитиві є статтею балансу про грошові кошти, і відповідно, є монетарною статтею, а тому підлягають визначенню курсових різниць.

Також до монетарних належить кредиторська заборгованість перед нерезидентом, якщо вона погашатиметься грошовими коштами.

Дебіторська заборгованість нерезидента не є монетарною статтею балансу, а отже, курсові різниці за нею не виникають.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Приклад.

Підприємство займається міжнародною діяльністю. 15.04.16 р. Підприємство купило валюту 23370 дол. (курс НБУ 25,647640, еквівалент 599385,35 грн;  курс МБВР  25,99, еквівалент 607386,30 грн). 20.04.16 р. на 23370 дол. було відкрито акредитив (курс НБУ 25,443478 еквівалент 594614,08 грн). 01.07.16 р. банком-емітентом була здійснена 100% оплата продавцю (курс НБУ 24,828412 еквівалент 580239,99 грн). 02.08.16 р. товар прибув в Україну і був розмитнений по курсу 24,783525 еквівалент 579190,97925 грн.

Відповідно до умов прикладу, товар продавався на умовах 100% передоплати, і дата перерахування коштів продавцю за товар це 01.07.2016 р. Відповідно при визначені первісної вартості імпортованих товарів слід брати курс НБУ на 01.07.2016 р., тобто курс НБУ 24,828412 (еквівалент 580239,99 грн).

Таблиця

Придбання валюти для попередньої оплати за імпортований товар