• Посилання скопійовано

Чи можна розраховуватись електронними грошима в сфері ЗЕД

Чи може підприємець або ТзОВ законно отримувати виручку від експорту через платіжні системи (наприклад PayPal, Payoneer, Skrill, WebMoney) для зменшення витрат на переказ коштів?

Електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, котра їх випускає, і є грошовим зобов’язанням емітента, що виконується в готівковій або безготівковій формі (п. 15.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346).

Під визначення поняття «електронні гроші» потрапляє багато платіжних систем, у т.ч. такі популярні, як «WebMoney», «PayPal», «Яндекс.Деньги», інші.

Основним документом, який регламентує порядок використання валютних цінностей та здійснених розрахунків в ЗЕД, є Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 (далі – Декрет №15-93).

У ст. 7 цього документа визначено дві важливі для цієї ситуації норми:

  1. в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту* використовуються як засіб платежу іноземна валюта і грошова одиниця України - гривня;
  2. такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, встановленому НБУ.

Нагадаємо, що як валюта України, так і іноземна валюта - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України та відповідної іноземної держави відповідно, кошти, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ (ст. 1 Декрету №15-93).

Таким чином, Декрет 15-93 не передбачає можливості здійснення розрахунків електронними грошима в сфері ЗЕД. Дозволено здійснювати розрахунки за експорт/імпорт товарів (послуг) лише такими засобами платежу як гривня або інвалюта, при цьому такі розрахунки мають бути проведені виключно через уповноважені банки, тобто через ті, яким надано ліцензію та такі перекази.

За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету №15-93, - накладається штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків (абз. 6 п. 2 ст. 16 Декрету №15-93).

_______________________

* Визначення терміна «торговий оборот» наведено в Постанові НБУ «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту» від 28.05.2012 р. №209.

Так, п. 3 цього документа, практично дублюючи відповідні норми Декрету №15-93, розкриває цей термін. Під терміном «торгівельний оборот» розуміються розрахунки за експорт/імпорт товарів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025581
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025452
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202573
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202538