ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Чи можна розраховуватись електронними грошима в сфері ЗЕД

Чи може підприємець або ТзОВ законно отримувати виручку від експорту через платіжні системи (наприклад PayPal, Payoneer, Skrill, WebMoney) для зменшення витрат на переказ коштів?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, котра їх випускає, і є грошовим зобов’язанням емітента, що виконується в готівковій або безготівковій формі (п. 15.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346).

Під визначення поняття «електронні гроші» потрапляє багато платіжних систем, у т.ч. такі популярні, як «WebMoney», «PayPal», «Яндекс.Деньги», інші.

Основним документом, який регламентує порядок використання валютних цінностей та здійснених розрахунків в ЗЕД, є Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 (далі – Декрет №15-93).

У ст. 7 цього документа визначено дві важливі для цієї ситуації норми:

  1. в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту* використовуються як засіб платежу іноземна валюта і грошова одиниця України - гривня;
  2. такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, встановленому НБУ.

Нагадаємо, що як валюта України, так і іноземна валюта - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України та відповідної іноземної держави відповідно, кошти, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ (ст. 1 Декрету №15-93).

Таким чином, Декрет 15-93 не передбачає можливості здійснення розрахунків електронними грошима в сфері ЗЕД. Дозволено здійснювати розрахунки за експорт/імпорт товарів (послуг) лише такими засобами платежу як гривня або інвалюта, при цьому такі розрахунки мають бути проведені виключно через уповноважені банки, тобто через ті, яким надано ліцензію та такі перекази.

За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету №15-93, - накладається штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків (абз. 6 п. 2 ст. 16 Декрету №15-93).

_______________________

* Визначення терміна «торговий оборот» наведено в Постанові НБУ «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту» від 28.05.2012 р. №209.

Так, п. 3 цього документа, практично дублюючи відповідні норми Декрету №15-93, розкриває цей термін. Під терміном «торгівельний оборот» розуміються розрахунки за експорт/імпорт товарів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Виявлення нестачі імпортованого товару після закінчення митного оформлення (аудіоверсія)
    Мабуть, я не зовсім зрозуміло сформулювала своє попереднє запитання.Уточнюю: З нерезидентом було укладено контракт, погоджений із Фондом у межах програми «5-7-9». Обладнання постачалося окремими партіями (палетами). Під час поставки останньої палети в інвойсі, CMR та ВМД була допущена помилка в кількості: зазначено 72 шт. замість фактично поставлених 66 шт. При цьому фактична кількість отриманого обладнання відповідає 66 шт. Зі свого боку ми склали акт невідповідності та направили нерезиденту відповідний лист із повідомленням про помилку. У бухгалтерському обліку оприбуткували фактично отриману кількість — 66 шт. Підкажіть, будь ласка, які ще документи необхідно оформити з боку підприємства та/або отримати від нерезидента, щоб документально підтвердити фактичну кількість отриманого обладнання, обґрунтувати бухгалтерський облік і уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів або Фонду?
    23.10.202634
  • УКТ ЗЕД дитячих нарукавників для басейну у 2026 році: класифікація товару (аудіоверсія)
    Який код УКТ ЗЕД застосовувати для дитячих надувних нарукавників, призначених для плавання та використання в басейні?
    09.10.202639
  • Експорт товарів: коли починається строк розрахунків та нарахування пені
    Граничний строк розрахунків за експортом починається з дня митного оформлення товару. У разі прострочення пеня нараховується за кожен день, починаючи з першого дня після закінчення встановленого строку
    08.10.2026795
  • Експорт ІТ-послуг у 2026 році: ліміт 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ (аудіоверсія)
    Компанія — резидент Дія Сіті, не зареєстрована платником ПДВ та надає ІТ-послуги замовникам з Великої Британії та Грузії. Чи враховуються кошти, отримані від нерезидентів за такі послуги, при визначенні обсягу операцій 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ?
    01.10.202686
  • Експорт інжинірингових і проєктних робіт у 2026 році: чи потрібно закривати отриманий аванс актом протягом 180 днів? (аудіоверсія)
    Підприємство — резидент України виконує для нерезидента з Австрії інжинірингові та проєктні роботи за договором МТД. Валюта договору — євро; передплату отримано 31.03.2026 р. Через затримку проєкту завершити роботи протягом 180 календарних днів неможливо. Чи потрібно до 27.09.2026 р. підписати акт із замовником, щоб не порушити вимоги валютного законодавства?
    30.09.202655