Особливості формування собівартості імпортних товарів

Нюанси відображення обліку витрат на придбання імпортних товарів визначаються, зокрема, і приписами пп. 134.1.1 ПКУ в частині коригування фінрезультату до оподаткування на податкові різниці. Ті платники податку на прибуток, у кого річний оборот за минулий рік становить менше ніж 20 млн грн і хто не прийняв добровільного рішення проводити такі коригування, при формуванні витрат мають орієнтуватися виключно на бухоблік. Ті платники податку на прибуток, хто зобов'язаний проводити коригування, мають узяти до уваги норми пп. 140.5.4 ПКУ. Так, фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт і послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 ПКУ й операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у т. ч. нерезидентів — пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ (на сьогодні це Перелік №977-р). Якщо товар імпортується не від пов'язаної особи і постачальник-нерезидент не зареєстрований в країні, що входить до Переліку №977-р, жодних податкових різниць не виникає, тож коригування не проводяться.

За умови придбання товарів на умовах повної передоплати слід керуватися приписами п. 6 П(С)БО 21: сума авансу (передоплати) в іноземній валюті, сплачена постачальнику-нерезиденту для придбання немонетарних активів (запасів, ОЗ, нематеріальних активів тощо) й отримання робіт і послуг, має бути перерахована в гривню із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. Тобто для перерахунку суми сплаченого нерезиденту авансу в гривнях береться сума авансу у валюті та множиться на курс валюти на день здійснення авансу. Отриманий гривневий еквівалент і буде ціною придбання імпортних товарів, придбаних на умовах передоплати. Незалежно від строків поставки, періодичності таких поставок, курсу НБУ на дату розмитнення далі ця сума гривневого еквівалента не змінюється: заборгованість нерезидента за перерахованою йому передоплатою є немонетарною статтею, тож курсові різниці за такою заборгованістю не нараховуються (п. 4, п. 7 та п. 8 П(С)БО 21). Зверніть увагу, що до первісної вартості імпортного товару також мають потрапити ввізне мито, плата за митне оформлення, оплата послуг митного брокера, витрати на зберігання товарів на митно-ліцензійному складі, витрати на доставку тощо (п. 9 П(С)БО 9).

Приклад 1. Підприємство імпортує товар за ціною 20000 доларів США на умовах 50% передоплати. Передоплата була здійснена у сумі 10 000 доларів США за курсом 29,4 грн/дол. США, а через два тижні було оприбутковано товар на 20000 (курс на дату оприбуткування 31,5 грн/дол.), остаточний розрахунок із постачальником-нерезидентом відбувся через тиждень після митного оформлення товару за курсом 31,00 грн/дол. США, Право власності на товар переходить датою перетину товарами митного кордону України. Курс на дату митного оформлення товару — 31,8 грн/дол. США. Мито — 12000 грн. Курси та сума мита є умовними цифрами. А сума ПДВ у МД дорівнює: (20000 х 31,8 + 12000) х 20% = 129600 грн. Витрати на придбання імпортного товару формуються так, як показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Придбання імпортних товарів на умовах часткової передоплати 

Придбання товарів на умовах відстрочення платежу характерне перерахунком заборгованості перед нерезидентом аж до її повного погашення на кожну дату балансу (якщо на дату балансу така заборгованість не буде погашена) та на дату здійснення госпоперації (оплати нерезиденту).

Приклад 2. Умови прикладу ті самі, що у прикладі 1, за винятком того, що товар вартістю 20000 дол. було розмитнено 03.03.2016 р. за курсом 29,5 грн/дол. США, а розрахунок із постачальником-нерезидентом відбудеться 11.04.2016 р. за курсом 32,0 грн/дол. США. Валютний курс на 31.03 становить 29,90 грн/дол. США. Витрати на придбання імпортного товару формуються так, як показано у таблиці 2.

Таблиця 2

Придбання імпортного товарів на умовах відстрочення платежу