• Посилання скопійовано

Угода з особою, яка тимчасово проживає в США, може бути й ЗЕД-контрактом

Підприємець-єдининк ІІІ групи надає послуги фізособі, яка платить за них близько 10 тис. $ з рахунка в банку США. В призначенні платежу вказано "за надані послуги". Чи достатньо оформляти акт на проплати, чи попередньо виставляти інвойс? Чи має фізособа-отримувач послуг сплачувати податки?

ЗапитанняПідприємець-єдининк ІІІ групи надає послуги фізособі-резиденту. Укладено договір, за яким фізособа проводить оплату за надані послуги з рахунка, відкритого в американському банку, на рахунок підприємця 2600. В призначенні платежу вказується "за надані послуги згідно з договором". Ці платежі регулярні і суми варіюють в межах 10 тис. $. Чи достатньо оформляти акт на кожну проплату? Чи треба попередньо виставляти інвойс? Підприємець сплачує 5% податку за весь отриманий дохід за квартал, чи зобов’язана фізособа, що отримує послуги, звітуватись за них і платити податки?

Відповідь

Згідно з термінологією за Законом про ЗЕД зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Терміну “іноземний контрагент”, у чинному законодавстві тлумачення не надається.

Зачасту, на практиці та у нормативних документах, превалює термін “нерезидент”, особливо коли ми говоримо про сферу оподаткування.

До речі, Вікіпедія, має своє визначення нерезиденту, а саме нерезиденти (англ. non-resident)  - юридичні, фізичні особи, що діють в одній державі, але постійно зареєстровані і проживають в іншому.

Відповідно до пп. “в” пп. 14.1.122 ПКУ нерезиденти — це фізичні особи, які не є резидентами України.

За приписами пп. “в” пп. 14.1.213 ПКУ фізична особа - резидент — фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Проте, у разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. 

Тож, якщо фізособа — резидент України (за паспортом), проживає більше 183 днів в США, має там відповідний рахунок, то таку особу можна цілком можна прирівняти до нерезидентів.

А договір, укладений з нею на надання послуг резидентом — фізособою підприємцем (фізособа-підприємець платник єдиного податку ІІІ групи), слід вважати зовнішньоекономічним зі всіма наслідками щодо експортно-імпортного контролю банками. Втім, на нашу думку, наведене вище можна додати у тексті ЗЕД-контракту на поставку послуг або інвойсу.

У випадку, наведеному в запитанні, навіть доцільно вважати замовника нерезидентом, а договір – зовнішньо-економічним, оскільки, як можна зрозуміти із умов запитання, розрахунки за надані послуги здійснюються в іноземній валюті (доларах США). А такі розрахунки між двома резидентами в межах торгового обороту заборонені (згідно із ст. 3 Декрету про валютне регулювання і валютний контроль), і дозволені між резидентами та нерезидентами (ст. 7 цього Декрету).    

Далі, у разі, якщо укладений письмовий ЗЕД-контракт передбачає умови щодо виставлення інвойсу на кожну надану послугу, а також складення акту про надання послуг (періодично чи на кожну послугу окремо), то відповідні документи повинні складатись сторонами такого контракту. Якщо оплата за договором здійснюється за результатами наданої послуги, що підтверджується актом наданих послуг, інвойсу складати не потрібно.

Втім, сам інвойс може складатись на кожну послугу окремо без загального укладеного письмового ЗЕД-контракту, а факт надання послуги (пост-фактум) вже буде підтверджуватись актом про надання послуг. 

В будь-якому разі сторони мають дотримуватись строків, встановлених ст. 1 Закону України від 23.09.94 р №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та Постановою НБУ від 04.12.2015 року №863 в частині 90-денного строку зарахування виручки на валютний рахунок резидента — фізособи-підприємця платника єдтного податку ІІІ групи.

Щодо оподаткування, то в цьому випадку дохід на території України отримує резидент — фізособа-підприємець платник єдтного податку ІІІ групи, який є постачальником послуг, а резидент України — особа, яка тимчасово перебуває на території США, є покупцем.

Відповідно, отримуючи дохід в інівлюті резидент — фізособа-підприємець платник єдтного податку ІІІ групи перераховує його у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ)

При цьому, окремої спеціальної звітності для описаного вище випадку ПКУ не передбачено. Такий дохід зазначається фізособою-підприємцем у звітності щодо ЄП та ЄСВ у загальному порядку. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202411
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024514