Відповідно до ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон №185) та п. 2.1, 2.2 розд. 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за №338/3631 зі змінами та доповненнями, виручка резидентів (крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється) за експортними операціями підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення митної декларації (далі – МД) на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).
При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.0.2012 за №1372/21684, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011.
Отже, у разі заповнення належним чином МД, в якій зазначено, що товар експортується на безоплатній основі, а також за наявності договору про безоплатне надання товарів та інших документів, що підтверджують переміщення товару через митний кордон на безоплатній основі, підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 4 Закону №185, не має.
