• Посилання скопійовано

Операції з підприємствами ВЕЗ «Крим»: порядок погашення заборгованості

У підприємства рахується кредиторська заборгованість перед підприємством, що знаходиться в Криму. Чи можна відвантажити продукцію в ВЕЗ Крим кредитору в рахунок боргу?

За приписами п. 1 Постанови правління НБУ від 03.11.2014 року N 699 “Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим"” для цілей застосування нормативно-правових актів НБУ, зокрема,:

- особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони "Крим" (далі - суб'єкт Криму), прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора);

- договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням (зареєстровані/постійно проживають) на іншій території України (далі - материкова територія України), є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів НБУ.


Свого часу НБУ виступив проти проведення заліку зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД та зазначив, що “...проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових актів....” (див. Лист НБУ від 24.05.2013 р. N 28-312/1652/6131).

На сьогодні відповідні положення щодо фактичної “заборони” знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті із-за кордону прописані у п. 4 Постанови НБУ від 03.06.2015 р N 354 (діє до 03.09.2015 р).

Водночас, нагадаємо, що згідно з п. 9.4 ст. 9 розділу I Закону України від 12.08.2014 р N 1636-VII “Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” 

1) вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (в тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юросіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим".

2) на операції, які здійснюються між резидентами України та суб'єктами Криму, а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". 

Відповідно, зазначені операції згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями 5 не підлягають контролю банками на предмет дотримання резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями. (див. Лист НБУ від 03.02.2015 р. N 29-213/6552).

Незважаючи на наведену позиція НБУ щодо фактичної “заборони” проведення взаємозаліку у сфері ЗЕД, на нашу думку, це не стосується операцій здійснення погашення кредиторської заборгованості перед суб'єктом, зареєстрованим на територї ВЕЗ “Крим”, у т.ч. й через поставку товару на територію Кримського півострова

 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242