• Посилання скопійовано

Операції з підприємствами ВЕЗ «Крим»: порядок погашення заборгованості

У підприємства рахується кредиторська заборгованість перед підприємством, що знаходиться в Криму. Чи можна відвантажити продукцію в ВЕЗ Крим кредитору в рахунок боргу?

За приписами п. 1 Постанови правління НБУ від 03.11.2014 року N 699 “Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим"” для цілей застосування нормативно-правових актів НБУ, зокрема,:

- особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони "Крим" (далі - суб'єкт Криму), прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора);

- договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням (зареєстровані/постійно проживають) на іншій території України (далі - материкова територія України), є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів НБУ.


Свого часу НБУ виступив проти проведення заліку зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД та зазначив, що “...проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових актів....” (див. Лист НБУ від 24.05.2013 р. N 28-312/1652/6131).

На сьогодні відповідні положення щодо фактичної “заборони” знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті із-за кордону прописані у п. 4 Постанови НБУ від 03.06.2015 р N 354 (діє до 03.09.2015 р).

Водночас, нагадаємо, що згідно з п. 9.4 ст. 9 розділу I Закону України від 12.08.2014 р N 1636-VII “Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” 

1) вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (в тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юросіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим".

2) на операції, які здійснюються між резидентами України та суб'єктами Криму, а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". 

Відповідно, зазначені операції згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями 5 не підлягають контролю банками на предмет дотримання резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями. (див. Лист НБУ від 03.02.2015 р. N 29-213/6552).

Незважаючи на наведену позиція НБУ щодо фактичної “заборони” проведення взаємозаліку у сфері ЗЕД, на нашу думку, це не стосується операцій здійснення погашення кредиторської заборгованості перед суб'єктом, зареєстрованим на територї ВЕЗ “Крим”, у т.ч. й через поставку товару на територію Кримського півострова

 

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202537
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025244
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025352
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202558
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025260