• Посилання скопійовано

Імпорт за дорученням для безоплатної передачі

Материнська компанія надіслала в Україну подарунки (кросівки) для безоплатної передачі працівникам дочірнього українського підприємства (вартість за МД 2 200 грн). Підприємство розмитнить і перевиставить витрати материнській компанії. Що з бухобліком, ПК з імпорту, ПДФО, ВЗ при передачі кросівок працівникам?

Правові особливості

З розглядуваного питання випливає, що між сторонами укладено договір доручення, за яким материнська компанія передає нашому підприємству кросівки, без передачі на них права власності. За таким дорученням наше підприємство має безоплатно передати кросівки, які є власністю материнської компанії, у власність працівників.

Причому митні платежі за договором відшкодує материнське підприємство.

Для уникнення непорозумінь доречно такий договір оформити письмово.

 

Податок на додану вартість

Імпорт кросівок

Наше підприємство є особою, яке ввозить товари (кросівки) на митну територію України. Тобто, воно є імпортером. Отже, в загальному порядку наше підприємство сплачує імпортний ПДВ.

Про ПДВ-особливості при імпорті товару ми писали тут.

Там же ми зазначали, що якщо платник сплатив ПДВ під час митного оформлення імпорту товарів і має належним чином оформлену митну декларацію, він має право відобразити ПК у тому самому звітному періоді, на який припадає дата оформлення митної декларації. Наприклад, якщо сплатив у вересні 2022 р. і має оформлену митну декларацію, датовану вереснем, то й ПК з ПДВ має право відобразити в декларації з ПДВ за вересень 2022 р.

Передача кросівок працівникам

Безоплатна передача кросівок працівникам з точки зору оподаткування є операцією постачання товарів (див. пп. 14.1.191 ПКУ).

А тому при постачанні товарів, навіть отриманих за договором доручення, у загальному порядку потрібно нарахувати ПДВ (див. п. 189.4 ПКУ).

При безоплатному постачанні товарів складаються дві ПН:

  • перша на договірну вартість, яка складає 0 грн, оскільки операція безоплатна;
  • друга на різницю між ціною придбання і ціною постачання (див. абз. 2 п. 188.1 ПКУ).

За буквального розуміння ціна придбання також 0 грн. Але за безоплатним імпортом наше підприємство відобразило ПК. По суті норма абз. 2 п. 188.1 ПКУ направлена на те, щоб відкоригувати відображений ПК через нарахування ПЗ з ПДВ.

Тому, на наш погляд, друга ПН таки має бути в розглядуваній ситуації складена таким чином, щоб відкоригувати відображений ПК. Наприклад, якщо митна вартість однієї пари кросівок 2 200 грн і на митниці сплачено ПДВ 440 грн (2 200 х 20%), і ця сума віднесена до ПК, то другу ПН потрібно скласти на 2 200 грн, окрім того ПДВ 440 грн.

 

ПДФО, ВЗ, ЄСВ

Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Відповідно до пп. 14.1.180 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа тощо, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

В розглядуваній ситуації українське підприємство є податковим агентом. Тому воно зобов’язане виступити податковим агентом.

Але згідно з пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків, якщо вона не перевищує 25% мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто подарунок, вартість якого у 2022 році не перевищує 1 625 грн (6500 грн х 25%), не оподатковується ПДФО та ВЗ.

А сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% і ВЗ 1,5%. Причому для утримання ПДФО база оподаткування визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ, який складає 1,21951. Для утримання ВЗ збільшувати базу оподаткування на «натуральний» коефіцієнт не потрібно, тому що це не передбачено ПКУ. Детальніше про коефіцієнт тут.

В додатку 4ДФ вартість подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 25% мінімальної заробітної плати, відображається за ознакою «160», та за ознакою «126» у разі перевищення такої суми.

Детальніше про це тут.

Окрім того, є підстави вважати, що вартість безоплатно наданих кросівок включається до складу фонду оплати праці, а тому на неї нараховується ЄСВ. Детальніше про це тут.

Щоправда, на наш погляд, нараховувати ЄСВ не потрібно. Тому що підприємство, як повірений, всього-на-всього передає кросівки, які йому не належать, фізособам. Питання з нарахуванням ЄСВ виникало б, на наш погляд, якби підприємство передавало працівникам кросівки, які були його власністю – тоді це можна було б провести як виплату заробітної плати товарами (Дт 661 Кт 702). А в зазначеному випадку товари не оприбутковуються на баланс підприємства і ними не можна погасити зобов’язання по зарплаті.

Проте для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати ІПК.

 

Бухгалтерський облік

Кросівки

Кросівки не належать на праві власності українському підприємству, тому вони не відображаються на його балансі. Їх отримання слід відобразити на позабалансовому субрахунку 025 «Матеріальні цінності довірителя». Після передачі працівникам вони списуються з субрахунку 025.

Митні платежі (без урахування ПДВ)

Оскільки митні платежі відшкодовуються материнською компанією, вони відображаються в обліку нашого українського підприємства проводками:

  • Дт 377 Кт 311 – оплачені митні платежі;
  • Дт 311 Кт 377 – отримано відшкодування платежів від материнської компанії.

ПДВ

Відображається проводками:

  • Дт 377 Кт 311 – сплачено ПДВ при митному оформленні;
  • Дт 641 Кт 377 – відображено ПК з ПДВ;
  • Дт 949 Кт 641 – нараховано ПЗ з ПДВ за другою ПН, при безоплатній передачі кросівок (якщо ПДВ не відшкодовується материнською компанією).

Якщо ПДВ буде відшкодовано материнською компанією, нарахування ПДВ і його відшкодування відображатиметься проводками:

  • Дт 377 Кт 641 - нараховано ПЗ з ПДВ за другою ПН, при безоплатній передачі кросівок;
  • Дт 311 Кт 377 – отримано відшкодування сплаченого ПДВ.

ПДФО, ВЗ, ЄСВ

Проводки щодо ЄСВ наводимо на той випадок, якщо підприємство вирішить його нараховувати. Якщо ж підприємство вважає обгрунтованішою позицію, що нараховувати ЄСВ не потрібно, то й відповідних проводок у нього не буде.

Якщо ці платежі не будуть відшкодовані материнською компанією, вони відображатимуться проводками:

  • Дт 949 Кт 641, 642, 651 – нараховані ПДФО, ВЗ і ЄСВ;
  • Дт 641, 642, 651 – перераховані до бюджетів ПДФО, ВЗ і ЄСВ.

Якщо ці платежі відшкодує материнська компанія:

  • Дт 377 Кт 641, 642, 651 – нараховані ПДФО, ВЗ і ЄСВ;
  • Дт 641, 642, 651 – перераховані до бюджетів ПДФО, ВЗ і ЄСВ;
  • Дт 311 Кт 377 – отримано відшкодування від материнської компанії.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202450
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024232
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024472
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023239
  • Якими документами підтвердити витрати для інвестиційного прибутку за п. 141.4 ПКУ
    Якими документами підтверджуються витрати для визначення інвестиційного прибутку відповідно до п. 141.4 ПКУ, якщо як продавець, так і покупець корпоративних прав — юрособи-нерезиденти? Чи достатньо буде виписки з рахунку щодо понесених витрат на придбання/отримання корпоративних прав?
    16.08.202395