• Посилання скопійовано

Еквівалентні товари при давальницькій переробці

Підприємство резидент переробляє давальницьку сировину нерезидента. Внаслідок тимчасової нестачі сировини нерезидента використовується власна сировина, з наступною компенсацією власної сировини сировиною нерезидента. Які особливості обліку?

Запитання:

Маємо укладений договір з материнською компанією на надання послуг переробки на давальницьких умовах.

При виробництві деяких видів готової продукції сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить менше ніж 20 % від загальної вартості готової продукції. Тобто, під час виробництва може виявитись, що для виготовлення продукції сировини замовника недостатньо і тому, для уникнення простою та для того, щоб вписатися у встановлений строк переробки, ми можемо використати ідентичний матеріал, який знаходиться у нас на складі та є власністю підприємства. Надалі замовник має повернути нам цей матеріал. Тобто мова йде про «еквівалентну компенсацію» чи «еквівалентні товари».

Нам відомо, що у межах конкретного контракту можна застосувати еквівалентну компенсацію (тобто, скористатися нормами ст. 158 МКУ). У цьому режимі (так само як і при вивезенні сировини) «заявник режиму переробки» має обов’язково вказати «еквівалентні товари» в таблиці 11 (ряд. 11.2) Додатка до заяви на одержання Дозволу.

Яким чином цей облік впровадити на практиці?

Чи така еквівалентна компенсація здійснюється в межах конкретної номенклатури чи в межах групи по коду УКТ ЗЕД?

Як діяти у випадку, якщо вартість еквівалентного матеріалу, який віддав замовник, буде вищою від вартості цього еквівалентного товару, який ми раніше віддали у виробництво - це прибуток, дооцінка нашого матеріалу?

 

Еквівалентні товари згідно з митним законодавством

Під еквівалентними товарами розуміються українські та іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними і технічними характеристиками іноземним товарам, які вони замінюють, ввезеним для операцій з переробки на митній території України (ч. 1 ст. 158 МКУ).

Продукти, отримані в результаті переробки еквівалентних товарів, для цілей застосування глави 23 «Переробка на митній території» (ст. 147 – ст. 161) МКУ вважаються продуктами переробки іноземних товарів (ч. 1 ст. 158 МКУ).

Дозволяється здійснення реекспорту продуктів переробки, одержаних з використанням еквівалентних товарів, до ввезення товарів для переробки на митній території України або до завершення операцій з їх переробки (ч. 3 ст. 158 МКУ).

Тобто, з наведеного випливає, що переробник може замість сировини нерезидента використати для переробки власні товари. Отримана внаслідок цього продукція вважатиметься продукцією переробки іноземних товарів, яка вивозитиметься в митному режимі реекспорту.

На заміну витрачених власних товарів переробник має отримати ввезені в митному режимі переробки на митній території України товари нерезидента замовника.

Тобто, має відбутися обмін власних товарів на товари нерезидента.

Відповідно до п. 206.12 ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених ст. 23 МКУ.

Тобто, до ввезених на митну територію України іноземних товарів, ввезеним на заміну еквівалентних товарів, застосовується звільнення від ПДВ.

Процедура виконання норм ст. 158 МКУ щодо еквівалентних товарів встановлена Порядком № 657 (Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму).

Згідно з п. 9 розд. V Порядку № 657 еквівалентна компенсація допускається щодо товарів, зазначених в додатку до заяви на отримання дозволу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

В рядку 11 «Еквівалентна компенсація» цієї форми потрібно поставити відмітку в полі «Так».

Далі в таблиці 11.1 наводяться еквівалентні товари, а також іноземні товари, які ввозяться їм на заміну:

  • код товарної підкатегорії УКТ ЗЕД;
  • найменування, виробник, комерційна якість, технічні характеристики;
  • кількість;
  • вартість.

Таким чином, як прямо зазначено в цій формі, код УКТ ЗЕД товарів наводиться на рівні підкатегорії, тобто, це повний код, на рівні 10 цифр.

Як зазначено в ч. 1 ст. 158 МКУ еквівалентні товари мають бути ідентичні іноземним товарам, які їх замінюють, за характеристиками:

  • описовими,
  • кількісними і
  • технічними.

Чи повинен бути однаковим код УКТ ЗЕД цих товарів на рівні підкатегорії, в МКУ не зазначено. На наш погляд, за буквального розуміння, потрібен. Адже описові і технічні характеристики мають бути ідентичні, тобто, однакові. Така ідентичність і досягається на рівні підкатегорії.

Але оскільки прямо про це в МКУ не сказано, для уникнення непорозумінь з митними і податковими органами може бути доцільним звернутися до митних органів за консультацією.

 

Бухгалтерський облік в розглядуваній ситуації

Відповідно до п. 13 НП(С)БО 9 первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

При обміні подібними запасами дохід не визнається (див. п. 9 НП(С)БО 15).

Приклад 1.

Підприємство використало в переробці власні товари, визнані еквівалентними, балансовою вартістю 20 000 грн, обліковувані на субрахунку 201. Справедлива (ринкова) вартість цих товарів 24 000 грн.

Отримано від нерезидента еквівалентну компенсацію товарами, митна вартість яких 25 000 грн.

Зазначені операції відображаються в бухгалтерському обліку наступним чином:

  • Дт 377 Кт 201 – 20 000 грн (використані еквівалентні товари в переробці продукції);
  • Дт 201 Кт 377 – 20 000 грн (отримані товари від нерезидента на заміну еквівалентних товарів).

Приклад 2.

Початкові дані прикладу 1. Але справедлива вартість еквівалентних товарів – 17 000 грн, а митна вартість отриманих від нерезидента товарів 18 000 грн.

Зазначені операції відображаються в бухгалтерському обліку наступним чином:

  • Дт 377 Кт 201 – 17 000 грн (використані еквівалентні товари в переробці продукції);
  • Дт 946 Кт 201 – 3 000 грн (списана різниця між балансовою і справедливою вартістю еквівалентних товарів);
  • Дт 201 Кт 377 – 17 000 грн (отримані товари від нерезидента на заміну еквівалентних товарів).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202466
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024278
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024506
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023260