• Посилання скопійовано

Придбання у нерезидента товару, що знаходиться на митній території України

Підприємство резидент (платник податку на прибуток і ПДВ) за 1 000 євро придбаває у нерезидента обладнання, яке знаходиться на митній території України. Які особливості оподаткування, валютного нагляду?

Оподаткування

Така операція є господарською операцією, здійсненою нерезидентом на митній території України. А тому відповідно до п. 64.5 ПКУ така операція має здійснюватися нерезидентом тільки через його відокремлений підрозділ, зареєстрований на території України. Причому в цьому разі як нерезидент, так і відокремлений підрозділ мають стати на податковий облік в Україні. Детально про це ми писали, приміром, тут.

Таким чином, нерезидент повинен буде придбавати обладнання у відокремленого підрозділу нерезидента. При цьому платником податку на прибуток із здійсненої операції буде нерезидент. А відокремлений підрозділ повинен буде нарахувати ПЗ з ПДВ на таку поставку, якщо буде зареєстрований платником ПДВ.

Причому підприємство-резидент сплачувати з операції придбання ПДВ чи податок з репатріації не буде. Якщо відокремлений підрозділ нарахує ПЗ з ПДВ, складе ПН і зареєструє в ЄРПН, на підставі такої ПН підприємство резидент має право у загальному порядку відобразити ПК.

Якщо підприємство при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, у нього може постати питання стосовно застосування різниці за пп. 140.5.4 ПКУ.

Особливості застосування цієї різниці ми розглядали, приміром, тут, тут.

 

Валютний нагляд

Відповідно ст. 13 Закону № 2473-VIII граничні строки розрахунків встановлені за операціями з експорту та імпорту товарів.

Розглядувана ситуація не належить до експорту чи імпорту, а тому граничні строки для такої операції не встановлюються.

Варто сказати, що в п. 6 розд. ІІ Інструкції № 7 (див. Постанову НБУ від 02.01.2019 р. № 7) наведені операції, за якими банк здійснює валютний нагляд. Там наведено експортні та імпортні операції.

А в останньому абзаці цього пункту Інструкції зазначено, що банк перевіряє операції, не зазначені вище, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Тобто, на момент перерахування коштів нерезиденту банку потрібно надати договір, на підставі якого перераховують кошти, з умовою про те, що обладнання, за яке оплата, знаходиться на митній території України.

 ***

Читайте також: Валютні зміни і нагляд по-новому: «7 хвилин» з Вікторією Величко

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202418
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281