• Посилання скопійовано

Імпорт на подальший продаж ліцензії на використання ПЗ: податок на прибуток та репатріацію

Підприємство - резидент України, платник податку на прибуток, придбаває у нерезидента одну безстрокову ліцензію на використання ПЗ, яку надалі продасть іншому резиденту. Які особливості оподаткування податком на прибуток, на репатріацію?

Чи є оплата за таку ліцензію роялті?

Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, не вважаються роялті платежі, отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра).

На наш погляд, в розглядуваній ситуації саме і має місце придбання однієї ліцензії (фактично одного примірника) ПЗ, яка придбана з метою подальшого продажу. Тому платежі для оплати ліцензії не будуть роялті.

 

Податок на репатріацію

Цей податок утримується в разі, якщо резидент сплачує нерезиденту дохід у вигляді роялті (пп. «в» пп. 141.4.1 ПКУ).

Разом з тим, цей податок не утримується при виплаті доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ).

Оскільки, як ми з’ясували вище, в розглядуваній нами ситуації роялті не виплачується, сплачувати податок на репатріацію не потрібно.

 

Податок на прибуток

З точки зору бухобліку придбана ліцензія є товаром, а тому оприбутковується як товар на рахунку 28 і продається як товар, з відображенням доходів на субрахунку 702 і собівартості на субрахунку 902.

Відтак, дохід від продажу збільшує, а собівартість зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основною для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток згідно із пп. 134.1.1 ПКУ. Якщо підприємство коригує фінрезультат на податкові різниці, то варто звернути увагу на такі можливі різниці.

Податкова різниця за пп. 140.5.4 ПКУ. Ми писали про неї тут.

Податкова різниця за пп. 140.5.2 ПКУ. Може бути застосована у разі придбання товарів, робіт, послуг у нерезидента при здійсненні контрольованих операцій за ст. 39 ПКУ. Ми писали про цю різницю тут.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023163
  • Якими документами підтвердити витрати для інвестиційного прибутку за п. 141.4 ПКУ
    Якими документами підтверджуються витрати для визначення інвестиційного прибутку відповідно до п. 141.4 ПКУ, якщо як продавець, так і покупець корпоративних прав — юрособи-нерезиденти? Чи достатньо буде виписки з рахунку щодо понесених витрат на придбання/отримання корпоративних прав?
    16.08.202350
  • Передоплата за непоставлений товар за ЗЕД-контрактом: валютний контроль
    15.05.2018 р. підприємством було здійснено передоплату за ЗЕД-контрактом. Товар не був поставлений нерезидентом. Протягом 2018-2020 рр. були судові засідання, які закінчились відмовами у задоволенні вимог постраждалої сторони. У липні 2023 р. підприємство отримало запит від ДПС щодо фактів порушень норм валютного законодавства щодо цієї валютної операції. Які штрафи очікують підприємство за порушення вищевказаних норм та за який період вони мають бути нараховані і сплачені?
    02.08.2023155
  • Облікова політика філії міжнародної благодійної організації
    Благодійна організація зареєстрована у іншій країні, а філія в Україні. Як бути філії із розробкою та затвердження облікової політики? На що спиратись у разі розбіжностей між британським податковим законодавством та українським?
    20.06.202367
  • Імпорт товару, якщо в контракті не зазначено момент переходу права власності на товар
    Підприємство імпортує товар від нерезидента. В контракті відсутній пункт, який регулює момент переходу права власності на товар. Умови доставки: поставка на умовах FCA. Дата відвантаження зі складу постачальника - 31.03.2023 р., розмитнення відбулося 04.04.2023 р. Перевізник склав акт датою фактичної доставки на склад покупця - 06.04.2023 р. Який курс потрібно взяти для оприбуткування товару і визнання цього товару активом?
    14.04.2023155