• Посилання скопійовано

Здійснення зовнішньо-економічної діяльності платниками єдиного податку

Чи можуть платники ЄП здійснювати ЗЕД-операції?

Відповідно до ст. 1 Закону про ЗЕД, зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, зокрема, є (ст. 3 Закону про ЗЕД):


— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, зареєстровані в Україні як такі що мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), у т. ч. юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

А згідно зі ст. 5 Закону про ЗЕД, всі суб'єкти ЗЕД мають рівне право здійснювати будь-які її види діяльності, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Фізособи мають право здійснювати ЗЕД з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно із законами України. Фізособи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати ЗЕД, якщо вони зареєстровані як підприємці. Юрособи мають право здійснювати ЗЕД відповідно до їхніх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

А оскільки прямої заборони провадити ЗЕД платникам ЄП не встановлено, а всі фізособи — платники ЄП мають статус підприємців (пункти 291.3 та 291.4 ПКУ), то усі платники ЄП, фізособи та юрособи, мають право здійснювати ЗЕД.

Але нагадуємо, що, згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ, не можуть бути платниками ЄП суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). А отже, платникам ЄП заборонено проводити ЗЕД-операції з підакцизними товарами. Нагадаємо, підакцизними товарами є ті активи, на які у ПКУ встановлено акцизний податок. Перелік таких товарів визначено п. 215.1 ПКУ.

Крім того, варто врахувати, що операції з експорту товарів (робіт, послуг) не мають права здійснювати підприємці — платники ЄП 1-ї групи. Вони можуть провадити діяльність тільки з роздрібного продажу товарів із торговельних місць на ринках та/або провадити госпдіяльність з надання побутових послуг населенню (пп. 1 п. 291.4 ПКУ).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Рорат Василий

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025521
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025410
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202561
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202547
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202534