ФОП займається ЗЕД: чи можна розрахуватися з нерезидентом готівковою валютою?

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями з використанням готівкової іноземної валюти регулюється розділом VI Положення №2.

Відповідно до п. 42 Положення №2, резиденти - юрособи і фізособи-підприємці, представництва юросіб-нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.

Згідно з  п. 43 Положення №2,  юрособи - резиденти, ФОПи, представництва юросіб-нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для здійснення розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня (п.28 Положення №2).

А п.  31  Положення №2 визначено, що розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27-30 розділу IV  Положення №2,  зокрема, розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями,  здійснюються виключно через банки.

Отже,  розраховуватися ФОПу з нерезидентом за товар готівковою валютою заборонено.

Відповідальність

Відповідно до ст. 15 Закону про валюту і валютні операції, порядок застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 162-1 КпАП, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 51 000 грн).

При цьому протоколи про адмінправопорушення складають уповноважені представники податкової служби (ст.255 КпАП), а накладають санкції суди (ст.221 КпАП).

Водночас,  строк притягнення до відповідальності за КпАП (ст. 38 КпАП) складає три місяці з моменту вчинення правопорушення.