Зарахування заборгованості за кредитом до рахунку внеску у статутний капітал

Щодо можливості такої операції та її документального оформлення відповідь (усно) надавав наш юрист. Отже, залишилося лише розглянути податкові наслідки.

Якщо така можливість існує і оформлена документально правильно, то маємо такі господарські операції:

1. Надання нерезидентом-засновником валютного кредиту і нарахування за ним процентів;
2. Досягнення домовленості про додатковий внесок до статутного капіталу від такого нерезидента;
3. Залік дебіторської заборгованості за внеском із кредиторською заборгованістю за кредитом та процентами – на однакову суму.

Тому розглядатимемо їх окремо.

Отримання валютного кредиту від нерезидента

Донедавна такі кредити підлягали валютному контролю. Більше того, вони реєструвалися територіальними відділеннями НБУ, а документи на таку реєстрацію (і, відповідно, на зняття з реєстрації через погашення кредиту) надавали уповноважені банки. Такий порядок встановлювало Положення № 270.

Але з 07.02.2019 р. це Положення втратило чинність. На сьогодні такі договори НБУ не реєструє (додатково див. лист НБУ Р/25-0006/2831) .

Інша справа, що якщо кредитний договір вже був зареєстрований, то варто дізнатися через уповноважений банк, чи слід і які саме документи подати для припинення такої реєстрації – адже НБУ зі свого боку жодних роз’яснень щодо раніше зареєстрованих договорів не давав.

Що ж до податкових наслідків, то вони такі:

ПДВ такий кредит не оподатковується. Щодо податку на прибуток, існує податкова різниця, про яку ми писали тут. Але її застосовують лише ті платники податку, які зобов’язані або бажають застосовувати податкові різниці. І тільки, якщо сума запозичених коштів в 3,5 рази більша за власний капітал резидента-позичальника. 

При цьому, якщо така різниця вже застосовувалася раніше, у платника податку на прибуток згідно із пп. 140.3 ПКУ виникло право на щорічне зменшення фінрезульту на 5% від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування. І таке право не обмежується у випадку, якщо в наступних роках такий кредит було погашено. Тому, наприклад, якщо кредит було отримано в 2018 році і за наслідками такого року фінрезультат був збільшений на певну суму процентів, то навіть не зважаючи на те, що такий кредит буде погашено в 2019 році, у підприємства залишається право і надалі зменшувати фінрезультат на суму неврахованих процентів (по 5% від такої суми щорічно).

Бухгалтерський облік валютних кредитів ми докладно розглядали тут, він не змінився.

На що слід звернути увагу? На визначення суми заборгованості, які є намір погасити. Адже і заборгованість за кредитом, і заборгованість за процентами, які за договором повинні погашатися в іноземній валюті, це монетарні статті балансу. Отже, на момент погашення за ними в останній раз виникне курсова різниця.

Додатковий внесок до статутного капіталу

Облік операції із збільшення статутного капіталу аналогічний обліку із його створення. І має аналогічні податкові  наслідки – фактично нульові, оскільки ані грошові кошти, ані право грошової вимоги за кредитом, яким фактично буде зроблено внесок, не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ).

Залік заборгованостей

Оскільки йдеться про грошові зобов’язання та їх залік, то  ПДВ такі операції не оподатковуватимуться. Ані доходи, ані витрати саме за ними не виникатимуть – тож, немає впливу і на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

А тепер розглянемо це у бухгалтерських проведеннях на прикладі короткострокового кредиту.