Згідно з п. 14 П(С)БО 11 забезпечення (в тому числі і на гарантійні зобов’язання) створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена.
При цьому торговельні підприємства мають створювати такий резерв виходячи з витрат, які будуть понесені за їх рахунок.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 25 суб’єкти малого підприємництва (до яких відносяться і суб’єкти мікропідприємництва) можуть не створювати такий резерв. Отже, не створювати такий резерв - це право таких суб’єктів господарювання, а не обов’язкова умова. Зважаючи на це, можна прийти до висновку, що суб’єкти мікропідприємництва створюють резерв гарантійних зобов’язань за власним рішенням, або ж визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення.
