Відшкодування шкоди в обмін на автомобіль: чи коригувати прибуток для цілей оподаткування?

Відшкодування шкоди

У цивільних правовідносинах відшкодування шкоди регулюється главою 82 ЦКУ. Вона регулює зобов’язання, що виникають не за договорами, а внаслідок завдання шкоди (їх називають деліктними зобов’язаннями). 

Делікт (від лат. delictum – правопорушення, провина, проступок) — це протиправна поведінка, правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин, тобто вчинення дії, що суперечить закону і завдає шкоди суспільству, державі або особі. Відповідно, таке правопорушення є підставою для притягнення правопорушника до відповідальності, передбаченої законом. Якщо шкода завдана майну, то настає деліктна відповідальність за завдання шкоди майну. 

Деліктна відповідальність згідно зі ст. 1166 ЦКУ настає за умови наявності складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди (в даному випадку це працівник - водій), причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. У ч. 1 ст. 1166 ЦКУ передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала – в даному випадку це компанія, у якої працює винний працівник.

Бухоблік

Оскільки для компанії настає деліктна (а не договірна) відповідальність за завдання шкоди, то відшкодування такої шкоди не може розглядатись як витрати компанії на виробництво продукції, робіт чи послуг, загальновиробничі витрати або витрати на збут чи адміністративні. Місце таким витратам – серед інших операціних витрат (однойменний субрахунок 949). На нашу думку, ці витрати є операційними, тому що вони являють собою звичайний ризик суб’єкта господарювання при веденні господарської діяльності.

Коли сума реальних збитків узгоджена сторонами спору (в даному випадку – за рішенням суду в розмірі 250000 грн), в обліку здійснюється запис за дебетом субрахунка 949 у кореспонденції з кредитом субрахунка  685 "Розрахунки з іншими кредиторами", тобто визнаються понесені витрати одночасно зі збільшенням зобов’язань щодо відшкодування шкоди – п. 5 П(С)БО 16.

Перерахування грошових коштів  відображається записом Дт 685 Кт 311.

Податок на прибуток

Для цілей оподаткування податку на прибуток ці витрати на відшкодування шкоди  враховуються під час визначення фінрезультату до оподаткування. Будь-яких коригувань фінрезультату для випадку відшкодування шкоди у ПКУ прямо не передбачено. 

Але зауважимо, що пп. 140.5.11 ПКУ передбачено збільшення фінрезультату на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та на користь платників податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ. На нашу думку, відшкодування шкоди не є ані штрафом, ані пенею, ані неустойкою, тому застосовувати пп. 140.5.11 ПКУ немає законних підстав. Що таке неустойка, визначено у ст. 549 ЦКУ: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В даному випадку зобов’язання відшкодування шкоди виникає не внаслідок порушення іншого зобов’язання, а є деліктною відповідальністю, отже, воно не є неустойкою, штрафом чи пенею. Втім, для отримання однозначної відповіді на це запитання можна звернутися до податківців за отриманням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Облік отримання автомобіля

Автомобіль, що отриманий від постраждалої сторони, слід розглядати як безоплатно отриманий актив. Компанія повинна прийняти рішення щодо використання цього автомобіля у своїй діяльності – як основний засіб чи для подальшого продажу.

Якщо це авто буде використовуватись як основний засіб, то слід звернути увагу на п. 10 П(С)БО 7: «Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7». 

Справедливу вартість такого автомобіля бажано визначати за допомогою професійного оцінювача відповідно до Закону про оцінку майна. Хоча ст. 7 Закону про оцінку майна не передбачає обов’язкової оцінки в даному випадку, радимо її зробити для уникнення непорозумінь з контролюючими органами.  

Витрати, що передбачені п. 8 П(С)БО 7 – це:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків) – в даному випадку цієї статті витрат не буде, адже оплата за авто не передбачається;
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів – сюди входять витрати на переоформлення автомобіля на компанію;
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів – якщо такі витрати будуть, вони включаються до первісної вартості автомобіля;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів – сюди включаються витрати на транспортування авто;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. До цієї статті включаються витрати на ремонт та доведення авто до робочого стану.

Таким чином буде сформовано первісну вартість безоплатно отриманого автомобіля на субрахунку  152:

• Дт 152 Кт 424 – на справедливу вартість автомобіля збільшується додатковий капітал;
• Дт 152 Кт 631, 655, 661, 20, 22 та ін. – на суму супутніх витрат та витрат на відновлювальний ремонт автомобіля;
• Дт 105 Кт 152 – на всю сформовану первісну вартість автомобіля в момент введення його в експлуатацію.

Під час його корисного використання автомобіля нараховується амортизація як в бухгалтерському, так і в податковому обліку, тому що ПКУ не містить окремих застережень щодо ненарахування амортизації безоплатно отриманих основних засобів.

Оскільки авто отримано безоплатно, одночасно з амортизацією визнається дохід та зменшується сума додаткового капіталу. Якщо первісна вартість безоплатно отриманого авто сформована з двох частин: справедливої вартості авто та витрат, понесених  у зв'язку з таким отриманням, то і амортизуватись вони будуть окремо.

Амортизація справедливої вартості авто:

• Дт 23, 91-94 Кт 131 – сума амортизації;
• Дт 424 Кт 745 – дохід  в розмірі суми амортизації справедливої вартості авто з одночасним  зменшенням додаткового капіталу.

Таким чином, амортизація «безоплатної» частини вартості автомобіля (його справедливої вартості) не впливає на фінансовий результат для цілей бухобліку і для цілей оподаткування, адже одночасно з витратами на амортизацію визнається дохід.

Амортизація витрат, понесених на доведення авто до робочого стану здійснюється у загальному порядку: Дт 23, 91-94 Кт 131.