• Посилання скопійовано

Юрособа, яка відмовилась сплачувати внесок до статутного капіталу, може бути виключена зі складу засновників

Дві юридичні компанії А і Б вирішили заснувати третю (С) з статутним капіталом 50%/50%. Компанія А внесла кошти в статутний капітал, а компанія Б через фінансову неспроможність не змогла внести кошти і готова вийти зі складу учасників та віддати свою частку компанії А. Компанія А готова внести кошти в статутний капітал компанії С. Як це зробити?

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України від  “Про господарські товариства” установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді. 

За приписами ст. 52 цього ж Закону статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: 

  • про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; 
  • про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; 
  • про ліквідацію товариства. 

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. 

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. 

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 53 цього ж Закону частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. 

Отже, враховуючи вищенаведене, якщо компанія Б не може через фінансову неспроможність внести свій вклад, то компанія А не може та не має права сплатити за неї внесок за іншого засновника ТОВ або придбати його шляхом укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав.

За наведених умов, компанія А може придбати у компанії Б лише сплачену частку. Якщо такого факту не було, то компанія С може лише залишити встановлений Статутом  розмір статутного капіталу та виключити з числа засновників компанію Б, яка не внесла свій вклад у повному (частковому) розмірі. При цьому відбудеться перерозподіл часток і компанія А отримує весь розмір статутного капіталу у 100-відсоткову власність та сплачує внесок, який мала сплатити компанія Б. Тим самим компанія А самостійно формує статутний капітал за свій рахунок.

Втім, щодо процедурних моментів, то у будь-якому випадку, слід уважно прочитати положення Статуту компанії С щодо виключення учасника. Зазвичай, скликаються загальні збори, де й вирішуються такі питання як виключення учасника через фінансову неспроможність внести вклад та внесення змін до Статуту в частині змін у складі учасників (засновників) ТОВ та перерозподіл часток учасників (засновників) із збереженням розміру статутного капіталу.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перепродаж авто юрособою без реєстрації в МРЕО
    Чи має право юрособа, яка придбала автомобіль для подальшого продажу, перепродати його кінцевому покупцю без попередньої реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на себе в сервісному центрі МВС (МРЕО), з урахуванням чинних норм законодавства щодо торгівлі вживаними авто та обов’язку реєстрації транспортних засобів?
    23.03.202634
  • Збитки ТОВ та зменшення чистих активів у 2026 році: обов’язки директора та обмеження повноважень (аудіоверсія)
    Я є директором ТОВ. За підсумками минулого року підприємство отримало значний збиток, через що власний капітал компанії суттєво зменшився. Які мої подальші дії згідно із законом, щоб уникнути персональної відповідальності за борги компанії? Крім того, чи впливає таке зниження вартості чистих активів на мої повноваження щодо самостійного укладання нових договорів з нашими контрагентами?
    20.03.20261 010
  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026126
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 789
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 5022