• Посилання скопійовано

Формування резидентами статутного капіталу на рахунках в банку в інвалюті неможливе

Власник має наміри внести до статутного капіталу кошти в валюті. Чи немає обмежень з цього приводу? Власник і підприємство - резиденти України

Відповідно до ст. 13 Закону про госптовариства вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом. 

Відповідно до ч. 2 ст. 115 ЦКУ вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. 

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГКУ вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті

Але, приписи ст. 533 ЦКУ вказують на те, що  грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом

При цьому, можливість формування статутного капіталу господарського товариства в іноземній валюті як виконання зобов’язання засновника перед господарським товариством можливе лише для іноземних госпсубєктів та в порядку передбаченому Законом України від 19.03.96 р. №93/96-ВР “Про режим іноземного інвестування”.

Таким чином, при формуванні статутного капіталу господарського товариства, створеного за нормами українського законодавства та резидентами України, використання іноземної валюти неможливе. Але, наразі ми говоримо про фізичне поповнення рахунка госптовариства в іноземній валюті з призначенням платежу “поповнення статутного капіталу”.

Проте ми не виключаємо можливості визначити розмір статутного капіталу в іноземній валюті з прив’язкою до курсу НБУ на дату формування (дату внесення засновниками своїх вкладів) статутного капіталу (як це передбачено у ст. 533 ЦКУ).

Окрім того, слід врахувати, що відповідно до пп. “г” ч. 4 ст. 5 Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 р. №15-93 використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України, потребує індивідуальної ліцензії НБУ.

А за приписами п. 7 Постанови НБУ від 13.12.2016 р. №410 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України” (діє до 16 червня 2017 року) заборонено фізичним особам здійснювати операції в готівковій формі на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Вимоги, передбачені абзацом першим цього пункту, не поширюються на операції, що здійснюються на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України, виданих до 15 вересня 2016 року. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026171
  • Перелік наказів з військового обліку на підприємстві
    Який вичерпний перелік наказів з військового обліку має бути оформлений на підприємстві згідно з Порядком №1487? Зокрема, які розпорядчі документи регулюють призначення відповідальних осіб, організацію обліку та щорічну перевірку даних?
    27.01.2026352
  • Наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних
    Як правильно оформити наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах працівників підприємства згідно з вимогами Порядку №1487? Які обов'язкові реквізити та терміни підготовки цього документа слід врахувати?
    26.01.202646
  • Заповнення інформації про відстрочку у Додатку 5 (списки)
    Підприємство подає документи про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Як коректно заповнити відомості щодо відстрочки (відповідно до примітки 1 Додатка 5), якщо у військово-обліковому документі працівника у відповідній графі стоїть прочерк, мобілізаційне розпорядження відсутнє, а бронювання лише планується? Чи потрібно у супровідному листі або списках прямо зазначати про відсутність відстрочки?
    20.01.202643
  • Невідповідність ВОС у паперовому та електронному військовому квитках
    У працівника в паперовому тимчасовому військово-обліковому документі зазначено ВОС 790. Після оновлення даних через електронний кабінет (Резерв+) ВОС змінився на 999. Який порядок дій працівника для усунення розбіжностей між паперовим документом та даними електронного реєстру?
    20.01.202628